Екс-лідер гурту Таліта Кум Юлія Міщенко: Кожна мова – живий організм
Серіали українською мовою для нашого українського ринку ще й досі – рідкість. Не дивлячись на те, що багато вітчизняних продакшенів зараз вже знімають в Україні фільми з українськими акторами, але сценарії все одно чомусь пишуть російськомовні.
Які задачі стояли перед вами в період створення цього сценарію? І, чи не було побоювання, що глядач може не сприйняти україномовний серіал?
– В мене точно ні. Тому що я чудово пам’ятаю, наприклад, серіал Альф – перша картина дубльована українською мовою – чудовий серіал, який всі, мабуть, ще й досі люблять. Також я пам’ятаю успіх серіалу Леся+Рома. І для мене питання української мови, як такої, не стояло. Для мене це дивно. Але я розумію, чому так відбувається. Тому що раніше наш ринок працював часто на Росію. Тобто перший продаж традиційно був для Росії, а вже другий – для України, і з цим було пов’язане питання мови.
Читай также: Сергей Писаренко: Я бы хотел сняться в военном фильме
А тепер ми маємо ситуацію, яка показує, що людям потрібна українська мова. Якщо ми говоримо про серіальний продукт, то є цифри україномовних проектів, які теж підтверджують, що глядач готовий їх сприймати. Мені у даному випадку пощастило, тому що, коли продюсери Ірина Костюк і Анна Єлісєєва запросили мене робити цей проект для FILM.UA, вони від початку були готові обговорювати мову серіалу. І нам дуже пощастило, що канал Україна зі свого боку теж дав згоду на трансляцію україномовного серіалу, незважаючи на те, що за дослідженнями, більша частина їх аудиторії – це великі міста центру і сходу України. Команді каналу Україна ця ідея сподобалася. Тобто тут спрацювало дуже багато чинників.
Просто всі ми розуміємо, що це питання часу, що всі цього чекають, що всі цього хочуть. Плюс це виходить органічно. Мабуть, єдине питання, яке всіх трошки непокоїло на етапі пілоту – на скільки це буде органічно? І, оскільки особисто я людина україномовна, переді мною ніколи не ставало питання – чи може українська мова в Україні бути органічною? Для мене вона завжди є такою, це зрозуміло.
Я так розумію, що у цьому серіалі основний наголос буде на розмовну мову – якісну та грамотну, але більш побутову?
– Кожна мова – це живий організм. У мене є досвід. Я працювала в Росії, в Москві, для російських каналів, і там теж є розмовна мова. Тобто, це не означає, що російська, якою тут знімають серіали – це мова Пушкіна, Єсеніна, Ахматової і так далі. Просто у нас мовне питання настільки загнане у якийсь дивний кут… Я не хочу навіть підіймати цю тему. Насправді, мова є мова. Це та мова, якою спілкуються люди.
Ми відразу домовилися з Ірою Костюк, що мова в серіалі буде жива, але не буде суржику. І ми відразу взяли за основу ці критерії як за якісь жанрові рамки. Відповідно, колеги з каналу Україна Олена Канішевська і Ольга Захарова з великою відкритістю поставилися до цієї ідеї і відразу її підтримали. Був момент сумнівів, але канал відкрито сказав: “Так, ми віримо в це, нам це потрібно“. І я щаслива, що ми знайшлися, що у цього проекту такий чудовий партнер, який, власне кажучи, дає зелену дорогу і вірить в успіх. І, в принципі, по перших серіях вже було зрозуміло, що сумніви розвіялись.
Тобто серіал сприймається легко?
– Ну от бачите, дожилися, що в Україні важко повірити в те, що українська мова буде легко сприйматися.
А як це сприйняли актори? Яка була їх реакція, коли ви на етапі кастингу повідомляли, що доведеться грати українською? Можливо, вони дивувались чи сумнівались, що впораються?
– Цікаво, чи ви це питання задавали Михайлу Жоніну (один з головних акторів серіалу, лікар, – прим. авт.)?
Так, і він мені відповів, що, в принципі, він звик працювати російською, але є практика працювати й українською. Зрозуміло, що коли думаєш російською, інколи важко перебудуватися, але він сам дивується і каже, що начебто в нього непогано виходить.
Так, він дуже часто використовує якісь свої цікаві словечки. Михайло Жонін, власне, брав участь у багатьох українських озвучках. Для усіх акторів момент української мови був дуже важливим. І багато хто з акторів, не буду називати імена, казали, що цей момент для них навіть вирішальний. Бо у нас проект для денного ефіру, він не найбюджетніший, ми не заманюємо гонорарами, ми заманюємо хорошими сценаріями та цікавими ролями. Тобто всі актори з великою радістю сприймали інформацію, що в нас не промовна, не суржикомовна, а звичайна українська мова.
Часом, в нас виникають суперечки на майданчику щодо наголосів. Але ще раз хочу сказати: мова – це живий організм. Бувають ситуації різні. Наприклад, одна з наших авторів, коли знімалася у цьому фільмі, ставила наголос на свій манер, а я кажу: “Ні, наголос ось так потрібно ставити“. Вона каже: “Я ж український філолог! Я знаю як ставити наголос“. Так я теж філолог. Просто вона з Київщини україномовної, а я зі Львову україномовного, тому наголоси інші.
Читай также: Юрий Горбунов: Кино – это часть моей жизни и профессии
У нас в Україні існує багато різних мовних особливостей. І це чудово! Різні актори по-різному говорять, як і в житті. Один каже: “лікарка“, бо в нього вдома, на Черкащині, кажуть тільки так. Тобто люди дуже оживляються. Це коріння. Воно є у всіх. І у всіх є якісь свої словечки, якісь звороти. І, як би вони не були затерті досвідом роботи, великими містами, глобальною русифікацією, як завгодно, але це земля, на якій жарти краще звучать українською.
Жонін навіть каже, що коли дублювали російською, то він помітив, що звучить не так органічно, як українською, і навіть жарти всі не так сприймаються. А гумор – це важлива складова життя нашої лікарні. І всі драматичні моменти нам теж добре вдаються українською. Тобто я взагалі щаслива, що нарешті з’явилася така можливість – втілити в життя україномовний серіал і показати людям, що це реально, і це круто.
Я так розумію, буде нагода продемонструвати багатогранність української мови. Тобто будуть присутні мови різних регіонів? Чи це буде збірний образ?
– Ми не творимо у серіалі образ української мови. Розумієте, це як Київ. Коли питають: А ви звідки? З Києва? Та всі ми з Києва, а звідки ви конкретно? Тобто, це наша країна, але ми всі діти свого міста, містечка, селища, відповідно одна родина звідти, друга з іншого міста. І це природно, це нормально, це сучасний світ.
Важливо, що всі наші герої живі, кожний має якісь свої певні особливості. Наприклад, в нас є медсестра Семенівна, яка працює в парі з лікарем Мазуром, вона, часом, теж використовує діалекти свого регіону. Тобто прописані одні, наприклад: Романович, у вас в голові вінегрет, а вона каже: “Романович, у вас в голові борщ“, –і це теж чудово, бо це для неї органічно. Тобто, ми не робимо якийсь експеримент з мовою, мова органічна, просто ми створюємо живих людей, живі ситуації.
Чи можна сказати, що ви у минулому – музикант, більш відома, саме як солістка гурту Таліта Кум? І як ви взагалі прийшли у сценарну справу, що вас на це спонукало? Тому що для мене, це було здивуванням. Чесно кажучи, я не здогадувалася, що ви вже давно працюєте у цій сфері.
– Так, давно. Але, у даному випадку, я шоураннер проекту Черговий лікар, тобто це означає, що я від початку його розробляю, як головний автор задаю та прописую якісь речі і, відповідно, керую проектом як продюсер. Літературний досвід у мене був давно, тому що за фахом я філолог. І, в принципі, якісь там мої студентські оповідання й досі передруковуються по різних антологіях. Просто тоді я не продовжила цим займатись, тому що концентруватись потрібно на чомусь одному.
Так само зараз – я не їжджу на гастролі, тому що неможливо охопити неохопне. Ну і, відповідно, досвід продюсування дала мені група. Тобто розуміння, що потрібно для того, щоб процеси відбулися. А також, спрацював життєвий етап, коли, в першу чергу я була скерована на виховання сина, щоб бути поруч біля нього, а не на гастролях. Саме цей етап дав мені можливість сконцентруватися на тому, що мені на даний момент було цікаво.
Було бажання створювати серіали. І зараз я дуже рада, що знайшла таких партнерів, як FILM.UA в особах Ірини Костюк і Анни Єлісєєвої. Сподіваємося, що цей проект буде не останньою нашою спільною працею. Побачимо. Насправді, я ж кажу, тут багато чинників. І я ще раз наголошую: я дуже рада, що в нас такий партнер в обличчі каналу Україна! Тому що, співпродюсер проекту Олена Канішевська, теж робить великий вклад. Взагалі, це дуже комфортний партнер, дуже виважений з одного боку, дуже лояльний з другого, а з третього – дуже креативний. Тобто підказує, дає ідеї і створює дуже комфортні умови.
А чому ви обрали саме медичну тематику? Ця тема якимось чином вам близька?
– Ну, коли ми власне знайомилися з Іриною Костюк і Анною Єлісєєвою, вони просто запропонували мені медичну тематику і спитали, чи я за неї візьмусь. Я взялась. Ми домовились і ось, що зробили. Ну, зрештою, лікарня – це тло, для розвитку людських ситуацій, як і будь-що. Просто тут ми фокусуємось на специфічних речах. Лікарня загострює дуже багато життєвих питань. Це медична драма. Тобто, лікарняна палата – це хороше місце для того, щоб людина щось зрозуміла у своєму житті та переосмислила. А це завжди цікаво для глядача
Дивись трейлер до серіалу Черговий лікар:
