Літературна правда Марії Матіос

Ольга Денисюк31 марта 2008, 16:29Книги

Марія Матіос – один з найпопулярніших авторів сьогодення. Її книжками зачитуються представники різних поколінь, її поважають і цінують колеги, незважаючи на те, що в культурно-літературних колах часто квітне заздрість до більш успішних письменників. Філолог за освітою, вона присвятила себе спостреженням за особистістю та вивченню історії свого народу, для якого, власне, вона й творить.

Починала Марія з поезії, але в ній прокинулося епічне, і в рамках віршів їй стало затісно, і авторка сконцентрувалася на прозі.
Спілкуватися з Марією Матіос було надзвичайно цікаво - вона із задоволенням розповідає не лише про свою творчість, а з охотою висловлюється про що завгодно. До речі, її позиція вирізняється незалежністю поглядів та оригінальністю суджень.
 
- Вас частенько називають „другою Лесею Українкою”, причому доводилося це чути і від критиків, і від ваших колег. Яке ваше ставлення до таких порівнянь?
М.М.: А ви порівняйте мене хоч із грибом у кошику. Що від того зміниться?Найсправедливіше про мене колись висловилася „Літературна Україна”: „вона пише, як Марія Матіос”. Мені нічого до цього додати.
 
- Творчість яких авторів вплинула на ваше становлення як письменниці? Чи то була саме Леся Українка?
М.М.: Письменник повинен багато читати, але намагатися не перебувати ні під чиїм прямим впливом. Письменницький світогляд, як і світогляд суто людський,  формується не лише під тиском власних знань про навколишній світ.
Стосовно себе можу сказати, що кожен якісний автор так чи інакше впливав на мене, але найбільш сильна „орбіта” для мене - Ольга Кобилянська, Василь Стефаник та Стефан Цвейг.
 
- Як ви вважаєте, чи має письменник впливати на розвиток суспільства, виконувати повчальну функцію, налаштовувати на певний лад, привчати до культури?
М.М.: Звісно, добре, якщо література виховує. Але письменник не повинен виступати в ролі моралізатора чи навчителя. Я хочу, щоб мої книжки змушували читача відчувати і думати. Саме в такій послідовності – серце, а тоді розум. Клубок проблем, а тоді спосіб їх розв’язання. Філософія і аналітика. Інакше – це твори одноденного споживання.
 
- Ви робите акцент на людину, яка існує в певному часі. Що найбільше цікавить вас як письменника – особистість чи історичні події, на тлі яких ви її зображуєте?
М.М.: Безперечно, людина. Людина – як сонце, навколо якого обертається все інше. І мені важливо показати не стільки саму епоху, як особу на тлі епохи. І немає значення, які умови цієї епохи. Значення має мотивація дій особи в тому чи іншому часі. Я досліджую ситуації, в які потрапляє людина, і як вона на них реагує, як змінюється, як вміє берегти власне „Я” чи добиватися свого.
Місце мого народження, очевидно, і визначило основну тематику творчості. Але я маю незаперечні письменницькі докази того, що передвоєнні і повоєнні події в Західній Україні, які я розробляю в кількох своїх, найголовніших, книжках є цікавими для всієї України. Вони просто ще не артикульовані для суспільства художнім словом і правдивою правдою.
 
- Прорив української літератури відбувся, коли „Солодку Дарусю” було перекладено російською. Як ви сприйняли пропозицію видати роман в Росії?
М.М.: Якщо книгу прагнуть перекласти будь-якою мовою, це дуже добре. І чим більше перекладів, тим краще, бо таким чином знання про твою країну розповсюджується у світі. Книга – завжди кращий дипломат за будь-якого кадрового дипломата.
Росія сприймає „Солодку Дарусю”, бо, як пишуть самі росіяни, такого образу України Росія ще не знала. Дехто цю книгу вважає важливим елементом  для російсько-українського діалогу. Отже, книга виходить поза рамки суто літературного процесу.
 
- Ви й до цього були відомою письменницею. А коли отримали Шевченківську премію за „Солодку Дарусю”, коли твір було поставлено на сцені чернівецького театру і вистава пройшла надуспішно, коли твір було визнано кращим романом року, коли підкорили Росію, ваша популярність стала шаленою. Як ви реагуєте на надмірну увагу до себе?
М.М.: Адекватно.А з іншого боку, де ви бачили цю надмірну увагу? Надмірна увага в Україні є до „юного орла” і Вєрки Сердючки. До кількох безголосих „голопупниць”, чиї коханці та імениті батьки купили їм дорогу на телебачення і т.і. Але непідробна і непідкупна увага до мене є з боку читачів. І це правда. І вона не має жодної ціни, бо людину й під дулом пістоля не змусиш читати, якщо вона сама цього не хоче, або їй це нецікаво. І тут я щасливіша за будь-якого олігарха, коли я підписую книжку, а людина чомусь плаче і намагається поцілувати руку. Бо хочете – не хочете, а навіть олігархи бояться „наїзду” прокуратури, податкової чи кари Божої. А я лише боюся не встигнути сказати того, що проситься на волю у словах і образах.
 
- Чим Марія Матіос здивує свого читача в наступному творі?
М.М.: Чесно кажучи, я ніколи не була надто говірливою щодо своїх наступних книжок, а після одного випадку стала просто дико забобонною. І тому тепер я ніколи словами не забігаю в майбутнє, а кажу, що буде так, як Бог дасть. 
Не думаю, що це якось пов’язано з натхненням, бо взагалі не впевнена, що творчість аж надто тісно пов’язана з цим поняттям. Написання книжок – це важка фізична і психічна робота. А решта – технологія.

В центре внимания

Читай также

Количество просмотров: 3933
ЗакрытьСити-гайд Gloss.ua Получай самые интересные материалы первым!
  • facebook.com
  • vk.com
  • instagram.com
  • google.com
Комментарии

Новые материалы

Satori lounge: заведение, созданное с любовью к чаю

Satori lounge: заведение, созданное с любовью к чаю

Новое место на карте Киева с баром, кальянами, приглушенным светом, настольными играми и крутой музыкой

Без опреденного места: Кто такие бездомные и зачем их кормить

Без опреденного места: Кто такие бездомные и зачем их кормить

Интервью с волонтером инициативы “Помоги бездомному”, которая вот уже год бесплатно кормит бездомных за свой счет

Где перезарядить мозги: гид по лучшим событиям рабочей недели в Киеве
Язык живописи: Антон Логов и его абстракционизм

Язык живописи: Антон Логов и его абстракционизм

Художник, который создаёт идеальные работы сегодняшнего дня

Город для бездомных животных: проблемы и их решения

Город для бездомных животных: проблемы и их решения

Рассмотрим проблему бездомных животных в целом и то, как ее решают с разной степенью успешности в других странах

Прошлое говорит в постановке «1917-2017: Тычина, Жадан и Собаки»

Прошлое говорит в постановке «1917-2017: Тычина, Жадан и Собаки»

Как удалось совместить искусство с историей на театральных подмостках и зачем тебе нужно пойти на спектакль, разбираемся в этом материале

Киевские "нулевые" против "десятых": как поменялся город и его жители

Киевские "нулевые" против "десятых": как поменялся город и его жители

Немного исторических соплей на тему молодежи, заведений, одежды и музыки

Горный уикенд в Грузии: лайфхаки и впечатления Анастасии Зайцевой

Горный уикенд в Грузии: лайфхаки и впечатления Анастасии Зайцевой

Страна, куда хочется возвращаться снова и снова

фыва

Новые статьи

Satori lounge: заведение, созданное с любовью к чаю

Satori lounge: заведение, созданное с любовью к чаю

Новое место на карте Киева с баром, кальянами, приглушенным светом, настольными играми и крутой музыкой
Без опреденного места: Кто такие бездомные и зачем их кормить

Без опреденного места: Кто такие бездомные и зачем их кормить

Интервью с волонтером инициативы “Помоги бездомному”, которая вот уже год бесплатно кормит бездомных за свой счет
Где перезарядить мозги: гид по лучшим событиям рабочей недели в Киеве

Где перезарядить мозги: гид по лучшим событиям рабочей недели в Киеве

Куда пойти после работы
Язык живописи: Антон Логов и его абстракционизм

Язык живописи: Антон Логов и его абстракционизм

Художник, который создаёт идеальные работы сегодняшнего дня
Город для бездомных животных: проблемы и их решения

Город для бездомных животных: проблемы и их решения

Рассмотрим проблему бездомных животных в целом и то, как ее решают с разной степенью успешности в других странах

ТОП месяца

Камбэк в 90-е: Чокеры, блестящие ткани и группа Нэнси

Камбэк в 90-е: Чокеры, блестящие ткани и группа Нэнси

Вспоминаем главные модные тренды из «хорошо забытого старого»
Труффальдины из Глосса: приключения редакции в Театре Оперетты. Финал

Труффальдины из Глосса: приключения редакции в Театре Оперетты. Финал

Действие происходит в Театре Оперетты, 2016 год от Р.Х
Александр Гнилицкий. Художник, ожививший иллюзию

Александр Гнилицкий. Художник, ожививший иллюзию

О личности, жизни и творчестве культового художника современности и почему нельзя пропустить его выставку «Реальность иллюзии»
Баклажан – новый ресторан кавказской и узбекской кухни

Баклажан – новый ресторан кавказской и узбекской кухни

Мы отправились в новый ресторан “Баклажан”, чтобы узнать, что необычного предлагают здесь гостям и чем он отличается от других ресторанов восточной кухни
NLSN & FRNDS CF: локальное кафе для друзей

NLSN & FRNDS CF: локальное кафе для друзей

Здесь уютно, не шумно и, главное, вкусно
Наверх