Релігія блогерства, або буддиські принципи у повсякденному житті блогерів

ИсточникGloss9 сентября 2008, 11:19
Релігія блогерства, або буддиські принципи у повсякденному житті блогерів

Преамбула | Бумага не горит или как изменить свой эгрегор?

Бумага не горит, погода наладилась, климат уравновешен, все улыбаются или просто ржут, всем всего хватает, русские перестали бухать и ругаться матом, украинцы остались украинцами.

Мир не рухнул, ходим в гости друг к дружке, деньги и власть ушли из топов - этой рутиной занимаются только трудоголики, нет "шансона" - нет тюрем, беспечные службы следят за чистотой улиц и планируют новые пешеходные дорожки, еду никто не отнимает и не пугает отнятием, нефть по цене газировки, газ по цене воздуха, большинство ходит пешком, образование высшее настоящее, никто никому не завидует, вранья нет - единая информационная система позволяет всем читать мысли друг друга, нирвана-ништопана...

А смысл? Смысла нет. Как и сейчас. Когда все наоборот.Бумага горит...

1.

…Думаю, ви вже зачекались нового філософського допису на «Українській блогосфері». Настав час поговорити про релігію, духовність і звісно ж – те, яким чином все це стосується блогів та блогосфери.

Якщо ви, як і я, вже прослухали обов’язковий у кожному університеті курс «релігієзнавства», то мабуть знаєте, що у буддизмі існує поняття «серединного шляху».

Серединний шлях – це шлях Будди. Це шлях, який веде до мети не дозволяючи людині кидатись у крайнощі.

Це шлях, який, на мою думку, може бути вдало використаний і блогерами для створення якісного і цікавого контенту, який, неначе магніт, приваблюватиме все нових та нових відвідувачів.

А ті люди, які вже прочитали цей матеріал – повертатимуться до нього знову і знову.

Щоб не бути багатослівним, наведу лише два «крайніх» підходи до створення контенту.

Перший підхід

базується на абсолютному запереченні «суспільного прогресу» і полягає у вираженні «чистої» авторської індивідуальності.

Люди, які, не маючи за плечима жодного вантажу фактичних знань та досвіду, намагаються «винайти велосипед» розмірковуючи про певні речі.

Це блоги із розряду «погляньте який я тут розумний», не підкріплені реальним підґрунтям.

Це автори, які звикли жити за принципом: «нахабність – друге щастя», і не мають ні сили волі ні бажання реально розвиватись. Панти – наше всьо!

Другий підхід

– це абсолютна протилежність. Він зазвичай базується на зневірі у власних силах та комплексах автора і полягає у параноїдальному бажанні захиститися від власних ідей та думок.

Блоги, авторами яких є люди другого типу – зазвичай перетворюються на колекцію переказів та переспівів вже висловлених ідей та вже проголошених підходів.

Блогери-аутсайдери бояться брати на себе відповідальність за власні слова. Їм набагато легше прикритися авторством іменитого експерта.

Чи варто говорити, що найбільш успішними виявляються саме ті блогери, які навчились вдало поєднувати ці два підходи?

Автори, які дотримуються «серединного шляху»!

Читач рідко приходить на ваш блог тільки для того, щоб познайомитися з вашою «супероригінальною» думкою про певний факт, тенденцію чи подію.

Але йому не менш нудно читати і про само-собою зрозумілі речі та перечитувати вже давно засвоєні матеріали відомих авторів.

А особливо – якщо подаються вони у вкрай сухому та офіційному стилі!

Ви пробували читати курсові роботи своїх одногрупників? Я пробував! Не раджу!

Отже висновок нашої сьогоднішнього напівфілософського трактату такий: будьте собою, але пишіть про те, що цікавить людей; і при цьому, не забувайте знайомитись з тим, що було зроблено до вас.

Якщо це й не рецепт успіху – то принаймні одна з його складових.

2.

Вміння писати: Вроджений талант чи набута навичка?

Ще зовсім недавно я був щиро переконаний, що вміння писати – це вроджена навичка, яку дуже складно виробити методом спроб та тренувань.

Не дарма ж вважається, що талановиті письменники були наділені божим даром, а написати „Війну і мир” може далеко не кожен.

Не знаю, як на рахунок „Війни і миру”, але що стосується цікавих інформативних записів до блога (які іноді зовсім не уступають творам класичного мистецтва) – то я дедалі більше переконуюсь у протилежному: Немає Ніякої Ложки.

І що більше автор переконає себе, що писати – складно, то менша ймовірність, що він зуміє написати по-справжньому цікавий та інформативний пост.

А як ми знаємо із попередніх записів – саме такі пости роблять блог привабливим для відвідувачів.

Багато письменників, особливо – на ранніх етапах своєї блогерської „кар’єри”, намагаються використовувати якомога більш науковий та офіційний стиль.

Для заспокоєння совісті вони навіть можуть прочитати декілька книг про мистецтво письмової кореспонденції. А вживання такими авторами барвистих метафор, які, неначе ті метелики, випурхують із кожної шпаринки їхнього письма, просто розчулює та зворушує до глибини душі!

Неначе студенти, які намагаються улестити свого професора, вони використовують довгі складнопідрядні речення, щедро приправляючи їх науковими термінами та просто „красивими” словами.

Як наслідок – пост до блогу перетворюється на такий-собі маленький аналог кандидатської дисертації…

Але існує одна маленька проблема – цю писанину ніхто не читає…

Такі блогери забувають про головне – читачі їхнього щоденника – не професори. Вони не збираються писати рецензію та ставити оцінку за наукову роботу. Більше того – їм ніхто не платить за неї гроші.

Але науково-дослідний підхід до написання постів до блогу – це лише одна сторона медалі. По-суті ж одним із найгірших, найбільш нудних та нецікавих стилів письма – є бізнес-стиль, який частенько використовується вищим керівництвом середніх за розміром компаній (у великих зазвичай працюють професійні копірайтери) для опису бізнес-проектів та написання щорічних звітів. В цьому немає їхньої вини.

Вони звикли продукувати і споживати таку „мову”.

Втім, цей підхід не виконує одного із основних завдань письмового повідомлення: інформувати та/чи переконувати.

Тому, дозвольте поділитися з вами по-справжньому дієвим підходом до створення якісних постів:

Пишіть так, як говорите! | Ви звісно ж, чули цю пораду! І не один раз. Але, коли я читаю деякі українські блоги, у мене складається враження, що її можна повторювати знову і знову. Скільки завгодно довго. Аж поки люди не засвоять просту істину – намагання копіювати стиль популярних і успішних блогерів не допоможе. Цінність блога полягає в особистості автора!

Так! Навіть якщо йдеться про тематичний або корпоративний блог.

Неможливо стоворити якісний блог, якщо особистість автора підмінятиметься чужою індивідуальністю. Або ж сам блогер намагатиметься приховати її під „завісою” наукових термінів та гіпертрофовано офіційного стилю.

Бажання „розгадати” секрети письма успішних авторів є абсолютно логічним і похвальним. Але лише для того, щоб визначити, чим ви відрізняєтесь від цих авторів, і що у вас виходить краще?

Чому люди повинні приходити саме на ваш блог і читати саме ваші статті?

Варто пам’ятати, що основною метою майже будь-якого письма є інформування читачів та/або переконання їх на здійснення певних дій. І що простішим та зрозумілішим буде текст – то більша ймовірність, що з його допомогою ви зумієте досягнути поставленої цілі.

Не намагайтесь ВРАЗИТИ своїх читачів. Натомість зосередьтесь на ІНФОРМУВАННІ.

Але пам’ятайте – це можливо лише тоді, коли у вас дійсно є про що їм розповісти!

3.

10 причин, чому блогери закидають свої блоги

Якщо ви стежите за оновленнями на одному із найкорисніших та найцікавіших блогів про блоги Problogger.net то, безперечно, знайомі із серією постів Дарена Роуза «10 Ways to Let Your Blog Go».

Звісно, переказувати вам зміст його дописів я не збираюсь, але поділюся власними спостереженнями щодо деяких пунктів…

Знаєте, буває так у дівчат, які обожнюють сидіти на дієті. Та чому тільки дівчат? Хлопців це стосується аж ніяк не менше! Мучать вони себе, виснажують, бігають до спортзалу, виконують спеціальні вправи, вживають виключно нежирну їжу…

Але настає зима і вони вирішують – можна трі-і-ішечки розслабитись. З’їсти нарешті улюблений тортик (або добрячий шмат сала).

Не піти в суботу на тренування. Забути про вечірню прогулянку… Навіть якщо й набереться лишніх кількасот грам ваги – одяг все це чудово приховає. Зрештою – на вулиці ж не літо, коли люди скидають із себе останні можливі деталі гардеробу.

Літо настає абсолютно несподівано – і коли ви дивитесь на себе у дзеркало, ви не можете пояснити, що трапилось. Звідки взялися ці десятки кілограмів? Чому ви боїтесь одягати купальник?

Ви намагаєтесь натягнути шорти, але… ТРІСЬ… резинка рветься і ви розумієте – ви просто занапастили свою дієту, а разом з нею – своє тіло. І повірте, повернутися до попереднього стану буде набагато складніше!

Точнісінько те саме може трапитися із вашим блогом!

Ніхто не планує занехаяти свій щоденник, на який вже витрачено чимало часу та зусиль – але це начебто стається само по собі. Ви розслабилися, забули написати черговий пост (а може вам просто не хотілося цього робити), не відповіли на чергове запитання своїх відвідувачів у коментарях, почали публікувати відвертий мотлох (бо так простіше)… І одного «прекрасного» дня помітили, що від вашого блогу майже нічого не залишилося. А люди заходять туди хіба що випадково.

І знаєте що найгірше? |

Найгірше те, що ви чудово розумієте, що потрібно зробити для того, щоб виправити ситуацію, але не можете взяти себе в руки і взятися до справи. Лінь повністю вас захопила. А усвідомлення того, що доведеться кілька місяців попрацювати лише для того, щоб повернути status quo, повністю вибиває вас із колії…

That`s all folks…|

Ви занапастили свій блог! Але що я все про теорію та про теорію. Час переходити і до практики. Ось вам десять способів, як максимально швидко і ефективно закинути свій блог:

   1. Зменшіть регулярність записів і з часом взагалі припиніть писати до блога. Це віднімає дуже багато часу та ще й не приносить жодного задоволення. Дайте собі відпочинок.

   2. Багато і часто пишіть на теми, віддалені від основної тематики вашого блогу. Якщо ви ведете блог на автомобільну тематику, то вашим читачам, безперечно, буде цікаво дізнатися про найновіші методи вирощування квітів. Та і вас вже дістали всі ці Лексуси та Мерси.

   3. Повністю зосередьтесь на собі. Взагалі перестаньте писати про автомобілі. Напишіть про те, як ви вчора з товаришами пили пиво, а позавчора ходили на вечірку. Взагалі – більше пишіть про себе. Вам же це приємно!

   4. Менше переймайтесь заголовками. Перестаньте вигадувати цікаві заголовки. Навіть якщо ви написали чудову статтю, яка могла б сподобатися багатьом відвідувачам – назвіть її просто: «Чергова стаття», або, ще краще: «Стаття #324» (номер підберіть самостійно).

   5. Перестаньте модерувати коментарі і вимкніть будь-які спам-фільтри. Для певності, можете поставити плагін dofollow, який прибере атрибут nofollow з посилань у коментарях вашого блогу. Тисячі коментарів до кожної статті вам гарантовані. Як і жодного «живої» людини на вашому блозі.

   6. Пости-вибачення. Плануєте кілька днів не писати – вибачтесь перед відвідувачами. Не писали кілька тижнів – напишіть пост-вибачення, в якому поясніть, що були надзвичайно зайняті «в реалі». І взагалі, можете перестати створювати корисний контент – обмежтесь вибаченнями.

   7. Перестаньте публікувати оригінальний контент. Знайшли цікаву статтю – скопіюйте і вставте її у ваш блог. Читачі проковтнуть. Можете навіть не перейматися пошуком цікавих статей. Читачі все проковтнуть! Правда робитимуть вони це не довго.

   8. Зосередьтесь на одному аспекті вашого блогу. Наприклад, займіться дизайном. Розвісьте на вашому блозі чудові зображення та банери. А статті… Статті почекають!

   9. Станьте негативним блогером. Постійно називайте своїх коментаторів невігласами. Пишіть про те, які покидьки вас оточують. Регулярно заходьте на блоги колег і звинувачуйте їх у некомпетентності.

  10. Максимально навантажте свій графік. Заведіть ще зо два десятки блогів, а потім просто перестаньте писати в них, обґрунтовуючи це тим, що у вас занадто багато проектів і ви не маєте часу. А взагалі, говорять, що занадто велика напруга призводить до швидкого вигорання, так що маєте наготу перевірити на власній шкірі.

© Українська блогосфера

В центре внимания

Читай также

ЗакрытьСити-гайд Gloss.ua Получай самые интересные материалы первым!
  • facebook.com
  • vk.com
  • instagram.com
  • google.com
Комментарии

Новые материалы

Кино – не говно: самые нестандартные фильмы декабря

Кино – не говно: самые нестандартные фильмы декабря

Альтернатива выносящей мозг попсе

Шевели мозгами: лучшие образовательные мероприятия декабря

Шевели мозгами: лучшие образовательные мероприятия декабря

Ученье – свет, а неученье – нелюбимая работа в офисе с 9 до 6. Учимся круто писать, работать с командой и общаться с налоговой

Любимое дело, воображаемая старость, красота, снег и музыка ноября от Кирилла Иванова (СПБЧ)

Любимое дело, воображаемая старость, красота, снег и музыка ноября от Кирилла Иванова (СПБЧ)

Интервью с лидером группы СПБЧ накануне киевского концерта

Киев для нищей интеллигенции или Гид по бесплатным событиям декабря

Киев для нищей интеллигенции или Гид по бесплатным событиям декабря

Как провести декабрь без гроша в кармане, читайте в нашей подборке

Обзор ресторана «Гаро»: грузинская кухня, современная подача и украинско-грузинское гостеприимство
Где перезарядить мозги: гид по лучшим событиям рабочей недели в Киеве
А пошел бы ты в театр еще раз! Лучшие театральные гастроли декабря

А пошел бы ты в театр еще раз! Лучшие театральные гастроли декабря

Театра много не бывает. Вашему вниманию, гастроли львовских, черновицких и инародных коллективов уже в первую неделю декабря

Party Hard: Вечеринки декабря, на которые мы пошли бы сами

Party Hard: Вечеринки декабря, на которые мы пошли бы сами

Если душа требует развлечений, запоминай самые интересные ивенты декабря, которые мы однозначно рекомендуем не пропустить

дед

Новые статьи

Кино – не говно: самые нестандартные фильмы декабря

Кино – не говно: самые нестандартные фильмы декабря

Альтернатива выносящей мозг попсе
Шевели мозгами: лучшие образовательные мероприятия декабря

Шевели мозгами: лучшие образовательные мероприятия декабря

Ученье – свет, а неученье – нелюбимая работа в офисе с 9 до 6. Учимся круто писать, работать с командой и общаться с налоговой
Любимое дело, воображаемая старость, красота, снег и музыка ноября от Кирилла Иванова (СПБЧ)

Любимое дело, воображаемая старость, красота, снег и музыка ноября от Кирилла Иванова (СПБЧ)

Интервью с лидером группы СПБЧ накануне киевского концерта
Киев для нищей интеллигенции или Гид по бесплатным событиям декабря

Киев для нищей интеллигенции или Гид по бесплатным событиям декабря

Как провести декабрь без гроша в кармане, читайте в нашей подборке
Обзор ресторана «Гаро»: грузинская кухня, современная подача и украинско-грузинское гостеприимство

Обзор ресторана «Гаро»: грузинская кухня, современная подача и украинско-грузинское гостеприимство

Пишем только о том, что можем рекомендовать!

ТОП месяца

Гастронаводки октября

Гастронаводки октября

Новости ресторанов, кафе и еды в городе
Теперь едим дома: как прошел последний в этом году Фестиваль уличной еды. ФОТООТЧЕТ

Теперь едим дома: как прошел последний в этом году Фестиваль уличной еды. ФОТООТЧЕТ

Что ели, пили и как веселились голодные киевляне, смотри в репортаже Александра Дагеротиписта Кравченко
Книжный магазин-кафе «Хармс»: убежище интеллектуала-гика

Книжный магазин-кафе «Хармс»: убежище интеллектуала-гика

Книжный магазин, в котором ты найдешь только лучшую литературу, качественный винил и замечательный кофе
Прекрасный возраст: столичный ресторан "Кувшин" отпраздновал свой 11-й день рождения

Прекрасный возраст: столичный ресторан "Кувшин" отпраздновал свой 11-й день рождения

Шеф-повара запекали барашка на вертеле, из Грузии привезли легендарный сыр Гудисквелии, вино и традиционные сладости
7 фактов о новом альбоме The Maneken

7 фактов о новом альбоме The Maneken

Накануне выхода альбома и большого шоу мы собрали семь самых интересных фактов о новой работе ключевого проекта Евгения Филатова
Наверх