Ірена Карпа: "Живу заради спалахів світла"

ИсточникGloss17 сентября 2008, 10:32

Ірена Карпа - людина відома й доволі публічна, тому читати й чути про неї доводилося чимало. Мій досвід особистого спілкування показав, що вона є вдумливою натурою, яка ладна швидко прийти на допомогу. Сподіваюсь, це зможуть відчути й усі читачі "Культурного тренажера".

• Коли і як Ви написали свій найперший у житті текст? Яким він був?

Вочевидь, щойно почавши експериментувати з графічними описами світу (каракулі-малюнки-букви), я відразу почала калякати щось штибу коміксів. Люди (самі принцеси, дядьків намалювати не виходило, хоч плач) виходили з розкинутими руками і пальцями, подібними до зубців граблів чи корони... Казали ці творіння пре-деміурга щось приблизно таке: "МАМА ТАТО ІРАК". Ірак - це я. Ну бо слово "Карпа" видавалося заскладним та нелаконічним. Вперше воно мене вперло, коли написала його латинкою - KARPA. Батьки вчилися у ДДР і були "продвинутими", вчили дитинку космополітизму. Інші дітки такого не вміли і думали, що то я букву "Я" неправильно пишу.


http://karpa.name

А потім почалася школа і рай - уроки української та російської, де час від часу задавали написати твір. От де було "разайдісь душа". По 16 сторінок дитина видавала. Все якісь передерті казочки з введеними реальними персонажами-однокласниками (це щодо мого злочинного використання біографічних подробиць - захопило з дитинства, бо читач куди більше зацікавлений, коли перед ним історійка про нього самого). Заздрісні генії-математики (ясен пень, із фантазією в них було не все гаразд) крізь сльози кричали: "Ну так, я теж зараз начитаюся Нестайка і буду на 16 сторінок твори писати!!!" Але чогось не начитувалися і не писали. А Всеволод Нестайко - геній. Йому я завдячую мега-поштовхом до писання взагалі. Дитячий письменник куди важливіший за письменника для дорослих, бо він - маг, що показує напрямок творчій особистості.

• Як би Ви відповіли на питання, для чого потрібні Ваші книги читачам? Згаяти час? Вирішити з їхньою допомогою якісь духовні / душевні проблеми? Які саме?

Ну навряд чи це вже таке аж стовідсоткове гаяння часу. Хоча, в принципі, засіб від нудьги непоганий. Нам цікаво читати Буковскі чи Хантера Томпсона, наприклад, там все начебто просто і не софістікейтед, і ми не вважаємо, що це так, дешева розвага... Ми знаходимо глибший зміст, життєвий драйв, любов до світу навколо, кайфування від таких відтінків буденності й винятковості, котрі інші ніколи не побачити б...

Мої читачі - а це ті, хто співпереживають героям і самі отримують порцію драйву, - просто чимось схожі зі мною. Як внутрішньо, так і дуже часто зовні. Вони яскраві, амбітні та свободолюбиві. Мусять бути собою і творити нове. Мої тексти - підтримка для них. Часто пишуть, що їм аж сльози течуть, настільки все близьке і так пробирає. Слова "Живучи для себе, ти живеш для нас" пробирають мене саму. Я-то й живу заради таких миттєвих емоцій, заради спалахів світла у тих, хто його прагне, хто розбиває стереотипи та йде своїм шляхом. Ми йдемо паралельно. Я і мій читач. Кожен своїм...

• Ваша Марла ("Фройд би плакав"), здається, більше любить гіпопотамів, аніж людей. Чи то лише здається? А як щодо Вас - хто більше до душі: гіпопотами чи люди?

Марла любить справжніх людей. Сильних, диких, природних. А такі - виняткові і трапляються не досить часто у загальній масі заштампованих, "правильних", "порядних", некрасивих ані зовні, ані всередині, забитих сценаріями того, "як треба жити". От і любов її така, парціальна. Щодо Вселенської Любові до Людей, Ісус Христос і так уже зробив це крутіше за всіх...

• В інтерв'ю Ви час від часу згадуєте про заздрісників, а є хтось і щось, чому заздрить Ірена Карпа?


http://karpa.name

Саме в цю хвилину дико заздрю жителям південних широт, бо в них на 60 градусів вища температура за нашу. І саме зараз дуже явно відчуваю цю різницю вкупі з 5-годинною різницею в часі на власній шкірі (щойно повернулася з В'єтнаму). Заздрю ще людям, котрі встигають більше за мене, бо мають вищі здібності до самоорганізації. Заздрю тим, хто може любити всіх людей на світі (у мене цей стан Бодхісатви виникає дуже рідко... але виникає!). Інколи я заздрю божевільним, дітям і собакам.

• Чим для Вас є чоловіки - об'єктом маніпуляції, джерелом натхнення, суб'єктами, вартими співчуття, ще чимось?

Потрібне підкреслити чи дописати у список те, чого бракує? (Сміється). Узагальнити таку полісемантичну радість, як чоловік, неможливо. Героїня останньої моєї книжки "Перламутрове порно" робить висновок, що ІДЕАЛЬНИЙ ЧОЛОВІК - ЦЕ ГІБРИД БАНКОМАТУ І ПОСУДОМИЙНОЇ МАШИНИ, але сама дуже швидко змінює думку. Чоловік - необхідне доповнення. Якщо комусь (жінці) прагнеться бути на самоті і їй так комфортно та гармонійно, значить, її внутрішній чоловік задовольняє її на всі сто, з андрогінністю у неї все "в поряді". Але можна, й будучи андрогіном, мати собі за партнера ще одного андрогіна. Типу, ги-ги, разом нас багато...

• Яку книгу читаєте саме зараз? Який останній фільм подивилися з цікавістю?

Прямо сьогодні зранку читала SURVIVOR Чака Палагнюка у ванній. Подруга там же читала Буковскі. Подзвонила її мама і на мій переданий привіт після 10-секундної паузи сказала: "Ви там... разом?" Ну, ванна просто велика. І читати зранку пре на брудершафт. І нічого там про нас всіляке думати... А щодо фільму, то нещодавно, після моєї подорожі В'єтнамом влаштували вдома Меконг-паті. Передивлялися "Апокаліпсис сьогодні" Кополи. Пили в'єтнамське біле вино. Потім нам всю ніч снилися колективні сни про війну та нашу в ній участь... До того страшенно сподобався фільм The Bow Кім Кідука. Красивий і гострий.

• Чому, на Вашу думку, серед українських письменників немає лауреатів Нобелівської премії? Чи будуть колись? Що для цього необхідно?

Немає поки, бо література наша, за рідкісними винятками, здебільшого була провінційною і наслідувальницькою. Дуже сподіваюся, що зараз ситуація йде на поправку. Мусить змінитися свідомість автора, свідомість читача. Вирости нове покоління, не отруєне совком і тваринними комплексами меншовартості. І воно росте, набирає соку. Реальний кандидат на Нобеля від України - Тарас Прохасько. Він самобутній святий.

• Як Ви вважаєте, чи настав час Вам викласти в маніфесті, подібному до тих, що їх невтомно публікує Анатолій Ульянов на www.proza.com.ua, якісь положення Ваших технік у мистецтві, зокрема, провокації? Взагалі, чи є такі речі (факти) Вашого публічного життя (творчості), які б Вам хотілося пояснити публіці?

Маніфести - це тупо. Людина мусить радше відчувати й проникатися, обирати те, що їй ближче та йти з ним своєю неповторною дорогою, аніж брати в руки чужий штамп і, репетуючи якісь модні чи "просунуті" гасла, бігти туди, не знати куди, хапати то, не знати що.

• Розкажіть, будь ласка, про серію "антигламурних" вечірок. Як Ви гадаєте, є шанс створити якусь реальну альтернативу, яка не буде поглинута тим самим "глянцем", як сталося нині з культурою гіппі?

Ги-ги-ги! Нещодавно один із київських (хороших, до речі) журналів був присвячений молодіжним субкультурам. Там типу модельок одягали у шмаття готів, гіппі, панків. І ціннички ставили - курточка Moschino там 1000 грн., хусточка ще якась дурняцька 300 грн. тощо. Я не знаю, що можна, а що ні. Ми стібемося з цього абсурду і намагаємося показати людям через провокацію, як бездарно можуть вони витрачати свій безцінний життєвий час. Вони не обирають самі, а їдять сурогат, запропонований глянцем. Де модно вдягатися, що модно їсти, що модно слухати. ОК, мода - не зло. Зло - відсутність уміння аналізувати та сортувати. Наші треш-фешн-покази, анти-глам вечірки та інша весела катавасія - не агресія. Це просто свято індивідуальності. І наплювати, до якого соціального кола ти належиш і скільки в тебе сьогодні у кишені. Ти - особистість. І особистість яскрава. І створюєш свій стиль сам. Куди простіше й креативніше вбратися на секонд-хенді, ніж тупити під надмінним поглядом продавщиці якогось бутіка, "бо тут продається фірма і це статус", чи купляти сірий фуфел в ятці на базарі, бо "так люди роблять".

• Серед гостей нашого сайту - чимало творчої молоді. Можете запропонувати їм рецепт успіху "від Карпи"?

Вірте в себе, а не в тих, хто каже, що у вас нічого не вийде. Ви знаєте правильні відповіді на всі свої питання, бо їх знає Бог. Треба тільки вміти почути.

В центре внимания

Читай также

В центре внимания: Qarpa

ЗакрытьСити-гайд Gloss.ua Получай самые интересные материалы первым!
  • facebook.com
  • vk.com
  • instagram.com
  • google.com
Комментарии

Новые материалы

Александр Гнилицкий. Художник, ожививший иллюзию

Александр Гнилицкий. Художник, ожививший иллюзию

О личности, жизни и творчестве культового художника современности и почему нельзя пропустить его выставку «Реальность иллюзии»

ВМЕСТО СМАРТФОНА: умная классика

ВМЕСТО СМАРТФОНА: умная классика

Мы провели один день с часами Samsung Gear S3 и теперь нам есть, что о них рассказать

Камбэк в 90-е: Чокеры, блестящие ткани и группа Нэнси

Камбэк в 90-е: Чокеры, блестящие ткани и группа Нэнси

Вспоминаем главные модные тренды из «хорошо забытого старого»

Дикарем в Африку: яркие истории и ценные советы от путешественника Михайла Сальникова

Дикарем в Африку: яркие истории и ценные советы от путешественника Михайла Сальникова

Здесь пластик можно видеть чаще, чем людей. И еще чаще животных, которые жуют этот пластик

Где перезарядить мозги: гид по лучшим событиям рабочей недели в Киеве
Nando Muzi: жизнь как кино, обувь как искусство

Nando Muzi: жизнь как кино, обувь как искусство

История влияния итальянского киноискусства на моду и на стиль жизни в целом

Труффальдины из Глосса: театральные похождения продолжаются

Труффальдины из Глосса: театральные похождения продолжаются

Однажды мы устали пить и задумались, чем заняться. А эта история началась с того, что мы попали в театр...

5 самых популярных компонентов животного происхождения в вашей баночке с кремом

5 самых популярных компонентов животного происхождения в вашей баночке с кремом

Немножко поросячьего коллагена, чуточку ласточкиного гнезда и пару капель змеиной крови

Новые статьи

Александр Гнилицкий. Художник, ожививший иллюзию

Александр Гнилицкий. Художник, ожививший иллюзию

О личности, жизни и творчестве культового художника современности и почему нельзя пропустить его выставку «Реальность иллюзии»
ВМЕСТО СМАРТФОНА: умная классика

ВМЕСТО СМАРТФОНА: умная классика

Мы провели один день с часами Samsung Gear S3 и теперь нам есть, что о них рассказать
Камбэк в 90-е: Чокеры, блестящие ткани и группа Нэнси

Камбэк в 90-е: Чокеры, блестящие ткани и группа Нэнси

Вспоминаем главные модные тренды из «хорошо забытого старого»
Дикарем в Африку: яркие истории и ценные советы от путешественника Михайла Сальникова

Дикарем в Африку: яркие истории и ценные советы от путешественника Михайла Сальникова

Здесь пластик можно видеть чаще, чем людей. И еще чаще животных, которые жуют этот пластик
Где перезарядить мозги: гид по лучшим событиям рабочей недели в Киеве

Где перезарядить мозги: гид по лучшим событиям рабочей недели в Киеве

Куда пойти после работы

ТОП месяца

Где перезарядить мозги: гид по лучшим событиям рабочей недели в Киеве

Где перезарядить мозги: гид по лучшим событиям рабочей недели в Киеве

Куда пойти после работы
Не проспи февраль: лучшие события месяца

Не проспи февраль: лучшие события месяца

Обязательно занеси в планы: театральный триллер Афродизиак, легендарного Андрея Макаревича, драйвого Галича, невероятных ДахаБраха и еще с десяток событий, которые нельзя пропустить
"Мечты - это то, что нас делает людьми": интервью с художницей Яной Ланде

"Мечты - это то, что нас делает людьми": интервью с художницей Яной Ланде

О мечтах, искусстве, сложностях творческого пути и королеве Елизавете II
Киев для нищей интеллигенции или Гид по бесплатным событиям февраля

Киев для нищей интеллигенции или Гид по бесплатным событиям февраля

Как провести февраль без гроша в кармане, читайте в нашей подборке
Внимание - роскошь! Или почему покупать качество всегда важнее, чем количество

Внимание - роскошь! Или почему покупать качество всегда важнее, чем количество

Разбираемся в нюансах твоего гардероба
Наверх