Археологія сучасної скульптури
Протягом багатьох років Сухоліт виставляв старі скульптури на вулицю, коли в майстерні не вистачало вільного місця. Там вони потрапляли під дощ, намокали й, фактично, перетворювалися на той самий матеріал, з якого все колись починалося. Згодом скульптор забирав його до майстерні, де відбувалися нові метаморфози: глина змінювалася, але разу від дотиків рук автора. Через певний час нові шматки глини проходили ту саму, почасти творчу, почасти природну "процедуру". Деякі шматки глини повторно оброблялися тим самим чином.
Для Сухоліта творчий процес взагалі є чимось глибинним, таким, що має філософське підґрунтя. Глина поводиться практично так само, як і жива плоть: не завжди вдається достеменно спрогнозувати, коли вона потріскається, коли розсиплеться й перетвориться на порох.
Сухоліт любить саме необпалену глину. Себто матеріал, який безпосередньо реагує на дотик рук скульптора, слухається його, підкорюється, видозмінюється, стає іншим, і разом із тим залишається таким самим. Відтак, творчий процес стає не просто нескінченною грою з формою, а перманентним діалогом, у якому глина перетворюється на своєрідного співрозмовника.
Можна сказати, що проект «Глина» (археологія сучасної скульптури) – це свого роду пауза в майже безперервному, як сама природа, процесі трансформації.
Павло Гудімов: «Це лише тимчасова зупинка у циркуляції глини в природі. Та я більш ніж упевнений, що такого ви ще не бачили!»
Олександр Сухоліт народився 1960 р. на Чернігівщині.
1979: закінчив Ужгородське училище декоративно-прикладного мистецтва;
1986: закінчив Київський державний художній інститут,відділення скульптури (навчався у Макара Вронського); член Спілки художників України;
Живе і працює в Києві.