Рассказ о парне, который продал душу океану

Светлана Костенко4 августа 2011, 12:57Путешествия   4570
Осуществил свою мечту научиться кататься на серфе, имея 2000 долларов.

Андрей создал видеоблог - http://fourroadswalk.blogspot.com, – где рассказывал о каждом шаге, который приближал его к мечте.

Колись я їздив з Артемом Суріним знімати проект, як проїхати на дорогих авто з Нью-Йорка до Лос-Анджелеса. Людям подобалось – люди дивились. Тоді в мене зародилась ідея робити відеоблог уже про власну поїздку.

С 17 років я подорожував автостопом, колись із дівчиною автостопом по Європі їздили за 100 баксів. Я був скаутом, мене привчили любити мандрівки і гори. Зараз мені напряжно, я вже два місяці не бачив океану. Я розглядаю варіант переїхати до океану назавжди, але в мене немає 60 тисяч доларів. Якби були – я б купив там хостел, і мав бізнес.

В мене був певний капітал. Я думав, чи купити машину, чи вкласти гроші в якесь гімно в Україні, чи поїхати втілити мрію.

В дитинстві в мене було мало фотографій, тепер хочеться більше всього запам'ятати, писати я не люблю, тому знімаю відео. Four Roads Walk я лівою рукою знімав, правою ногою монтував.

Я би зробив документальний фільм із цього відео, але я ще не знаю, чим би він закінчувався.

Планував це продавати на якийсь канал, але вони не хочуть платити за це гроші.

Закінчив факультет журналістики у Львові. Після навчання працював на Першому національному в новинах. Потім на Першому автомобільному, знімав проект «Автоакадемія». Телеканал «Сіті», на якому я працював перед від'їздом, я попередив про від'їзд за півтора місяці.

В принципі, відео дивились багато людей, як з України, так і з-за кордону. Іноземці зацікавились, коли я почав говорити ламаною англійською. Їм же ж так подобаються люди, які розмовляють з акцентом.

Вони ж там живуть, як у Радянському Союзі, нічого не бачать за межами своєї країни.

На Коста-Ріці вони знають про Україну лише через футбол, але й досі вважають, що ми – це Soviet Union. Там усі кароокі і з темним волоссям, а я приїхав – блондин із блакитними очима – completely different. Я привертав увагу, цим самим заводив собі друзів.

Я ні в кого там не закохувався. Це питання таке… В Україні в мене теж нема дівчини. Це важко, бо треба бути відповідальним. У певному віці вони хочуть одружуватись, я поки що не готовий.

Дуже хотілось голубців, ясно, що їх там ніхто не готує. Заставив півхостелу робити вареники. Французи місили тісто, дві американки готували начиння…

Коли готував борщ, усі дивились на мене квадратними очима, але, коли скуштували, були в захваті. Хоча буряк у Штатах я шукав два тижні, виглядав «той овоч» жахливо.

Мрія навчитися кататись на серфі в мене з'явилась у 15 років, коли я побачив свій перший кліп Blink 182. Я дуже любив скейтборд, який купив на секонді у Львові. А також я завжди марив океаном. Я знав, що серф – це важко. Але зловив я хвилю зразу, став на серф. Нормально кататись почав лише через 2,5 місяці.

Я жив у хостелі. Це найкраще місце, щоб заводити друзів, секс-партнерів і тих, хто позичить дошку. Вони мене називали Борат з України, бо я був із вусами і знімав все на камеру. Власникам хостелу я запропонував зняти проморолик. Зняв, змонтував – у результаті жив у них безкоштовно. Після того як я зняв їм проморолик, мене почали називати Спілбергом.

В хостелі я познайомився з одним данцем Расмусом, який подарував мені серфову дошку. Він серфив уже шість років. Я до нього пристав – кожного ранку ми прокидались о шостій і йшли серфити, я його задовбував різними питаннями.

Через місяць мій інший знайомий - італієць – знайшов собі дівчину, сказав, що тепер немає часу на серф, і теж віддав мені дошку.

Через дорогу від хостелу була серфова майстерня. Там я познайомився з Пато – він мені все розказував.

Коли в мене закінчувались гроші, я виходив на пляж і фотографував туристів, які катались на серфі. Всі фотографії на диску вони в мене купували за 20 баксів. Були й такі, що носом крутили.

На Гавайї я прилетів із 160 доларами в кишені. П'ять днів на тиждень їсти ходив до гавайської католицької церкви.

Вперше кататись я вийшов в олдскульних татових шортах Adidas – а вони закороткі! В результаті через те, що я неправильно лежав на дошці, в мене з сосків текла кров, а ноги всі були подерті. На дошці треба вигинати спину. Тому у дівчат і попа виглядає, коли вони на дошці лежать, бо вони спини вигинають. Коли бачиш дівчину, яка лежить на дошці правильно, серфити не виходить.

За всі шість місяців я не бачив жодного трагічного випадку серед серферів. Хоч і всі серферські місця з хрестами. Багато серферів гине. Нещодавно мені прийшло повідомлення, що там, де я вчився серфити, в Коста-Ріці, акула покусала 15-річного хлопця. Він помер.

Коли є проблеми, не треба заганяти себе в депресняк і ревіти, від цього ж легше не стане.

Я скучаю за тим спокоєм, який там панує. В Києві – шалений ритм.

В центре внимания

Читай также

ЗакрытьСити-гайд Gloss.ua Получай самые интересные материалы первым!
  • facebook.com
  • vk.com
  • instagram.com
  • google.com
Комментарии

Новые материалы

Новые статьи

ТОП месяца

Почему мы хотим спасти мир, а не сидеть в офисе: как понять, что у вас кризис 25 лет

Почему мы хотим спасти мир, а не сидеть в офисе: как понять, что у вас кризис 25 лет

Рассказываем о симптомах и способах лечения относительно нового явления.
Высокая кухня: 10 лучших ресторанов Киева по версии TripAdvisor

Высокая кухня: 10 лучших ресторанов Киева по версии TripAdvisor

Их рекомендуют на самом популярном сайте для путешественников в мире.
Смотреть на выходных с попкорном: 10 комедий этого года

Смотреть на выходных с попкорном: 10 комедий этого года

Лучшие комедии этого года, которые мы рекомендуем посмотреть.
10 самых ожидаемых фильмов второй половины 2017 года

10 самых ожидаемых фильмов второй половины 2017 года

Отмечаем даты в календаре.
Great American Eclipse: почему все сходят с ума по солнечному затмению

Great American Eclipse: почему все сходят с ума по солнечному затмению

Рассказываем, что было необычного в затмении 21 августа
Наверх