Міст

Александр30 марта 2009, 15:37Театр

Взагалі, моя реакція буде присвячена більше театру, а ніж одній постановці. Можливо далі я поясню що до чого.

Обраний мною суботній “культ-тур” був для мне випробуванням, тому що, як виявилося стан мого здоров’я ніяк не дозволяв таких мандрівок по киеву, у пішому порядку. Тому, коли я обійшов всі місця культурного поклоніння, ну майже всі, я залишив надії на десерт, десертом я вважав МІСТ.

Не дарма. На десерт завжди залишають солодке. Тому змучений, але в надії, я вирушив на пошуки “полум’я” Смолоскипу, на щастя карта мене не підвела, і після деяких пошуків я таки потрапив куди хотів. Ззовні зовсім невеличка будівля, зайшовши в середину мене зустріли обличчя, багато невідомих, хоча може й відомих мені людей (просто я окуляри не надягав). Трохи розгублений, я все-ж спитав чи туди я потрапив. Ласкава відповідь приємної пані админістратора заспокоїла мене, скоро спитавши програмку, я пробкою вилетів на вулицю, повністю розгублений тримаючі в руках різнокольорові папірці.

Атмосфера одразу мене спокусила, було таке враження, що я потрапив не в театр як планував, а до когось додому, я не планував завітати в гості, я шукав театр, але як згодом виявилось, я потрапив як раз у гості, до дому, де жила велика театральна сім’я. Боліла голова тому особливо розмірковувати небуло сил. Єдиним прийнятним рішенням виявилось знайти аптеку, а в ній засіб від голови, або принаймні сокиру.

До вистави залишалось якихось хвилин 40, за цей час я розклав всі свої сумніви як карти таро, та наважився таки піти. Придбавши білет у тієї-ж пані, був приємно здивований запрошенням зачекати у “предбанніку”. Саме це очікування відіграло вирішальну роль, побачивши контингент, що вирішив завітати, я заспокоївся. Бо до цього боявся бути білою вороною. Контингент був дуже різним, від молоді до поважних жінок та чоловіків.

Процесс очікування супроводжувався моїм сором’язливим спостереженням за звуками театральної “кухні”. Та ось, нам дозволили зайти до зали, яка мене не менше здивувала. Кімната під самим дахом будівлі, із заклеїними чорними пакетами вікнами, стелею як на горищі та оздобленням, що в купі нагадувало дійсно горище на якому ставить вистави таємний театр. Все це не могло не налаштовувати на спокій та рівновагу, але серце моє виривалося з грудей, все таки якесь передчуття було, щось не так.

Не довго почекавши на всіх гостей, що могли на кілька хвилин запізнитись, почалась вистава. Перші хвили важко було звикнути до такого інтер’єру, та характеру, але я швидко призвичаївся, та через кілька хвилин вже не почувався гостем, а відчував себе учасником дійства. Одна за одною, миттєвостями змінювалися мої відчуття, емоції, було сумно, було весело, та все здавалось настільки знайомим та теплим, що я почував себе як вдома. І я збагнув що серце моє вискакувало від прередчуття кохання. Вистава постійно тримала мене, невідпускаючі ні на хвилину, всі мої думки поринули в театр, всі мої погляди увірвалися на сцену, всі мої бажання та переживання були в руках трьох прекрасних актрис, та я сам не помітив як закохався. Я спостерігав за дійством як зачарований, душа моя відкрилася та було враження, що на ній грають як на арфі, бо таких звуків своєї душі я ще ніколи не чув.

Вистава закінчилась, закінчився той душевний інтим, та я ще перебував у ейфорії, хотілося підійти до всіх розказати наскільки я захоплений був, наскільки мені все сподобалося, наскілки я всіх Вас полюбив з першого погляду, що тепер, як тільки зможу, чого-б мені не коштувало буду приходити ще й ще.

Але, як ви знаєте, першого кохання соромишся, тому нікому нічого не сказавши, я вийшов на вулицю, закурив, і поплентався у “растрёпаных чувствах” назад звідки прийшов.

Доречі моє самопочуття помітно покращилося після вистави, з чого я зробив висновок що то не тіло було хворим.

Я все-ж таки закохався…

 

Це була моя “Реакція”\ТЕТРАЭДР (с)

В центре внимания

Читай также

ЗакрытьСити-гайд Gloss.ua Получай самые интересные материалы первым!
  • facebook.com
  • vk.com
  • instagram.com
  • google.com
Комментарии

Новые материалы

Где перезарядить мозги: гид по лучшим событиям рабочей недели в Киеве
Александр Гнилицкий. Художник, ожививший иллюзию

Александр Гнилицкий. Художник, ожививший иллюзию

О личности, жизни и творчестве культового художника современности и почему нельзя пропустить его выставку «Реальность иллюзии»

ВМЕСТО СМАРТФОНА: умная классика

ВМЕСТО СМАРТФОНА: умная классика

Мы провели один день с часами Samsung Gear S3 и теперь нам есть, что о них рассказать

Камбэк в 90-е: Чокеры, блестящие ткани и группа Нэнси

Камбэк в 90-е: Чокеры, блестящие ткани и группа Нэнси

Вспоминаем главные модные тренды из «хорошо забытого старого»

Дикарем в Африку: яркие истории и ценные советы от путешественника Михайла Сальникова

Дикарем в Африку: яркие истории и ценные советы от путешественника Михайла Сальникова

Здесь пластик можно видеть чаще, чем людей. И еще чаще животных, которые жуют этот пластик

Где перезарядить мозги: гид по лучшим событиям рабочей недели в Киеве
Nando Muzi: жизнь как кино, обувь как искусство

Nando Muzi: жизнь как кино, обувь как искусство

История влияния итальянского киноискусства на моду и на стиль жизни в целом

Труффальдины из Глосса: театральные похождения продолжаются

Труффальдины из Глосса: театральные похождения продолжаются

Однажды мы устали пить и задумались, чем заняться. А эта история началась с того, что мы попали в театр...

Новые статьи

Где перезарядить мозги: гид по лучшим событиям рабочей недели в Киеве

Где перезарядить мозги: гид по лучшим событиям рабочей недели в Киеве

Куда пойти после работы
Александр Гнилицкий. Художник, ожививший иллюзию

Александр Гнилицкий. Художник, ожививший иллюзию

О личности, жизни и творчестве культового художника современности и почему нельзя пропустить его выставку «Реальность иллюзии»
ВМЕСТО СМАРТФОНА: умная классика

ВМЕСТО СМАРТФОНА: умная классика

Мы провели один день с часами Samsung Gear S3 и теперь нам есть, что о них рассказать
Камбэк в 90-е: Чокеры, блестящие ткани и группа Нэнси

Камбэк в 90-е: Чокеры, блестящие ткани и группа Нэнси

Вспоминаем главные модные тренды из «хорошо забытого старого»
Дикарем в Африку: яркие истории и ценные советы от путешественника Михайла Сальникова

Дикарем в Африку: яркие истории и ценные советы от путешественника Михайла Сальникова

Здесь пластик можно видеть чаще, чем людей. И еще чаще животных, которые жуют этот пластик

ТОП месяца

Где перезарядить мозги: гид по лучшим событиям рабочей недели в Киеве

Где перезарядить мозги: гид по лучшим событиям рабочей недели в Киеве

Куда пойти после работы
Не проспи февраль: лучшие события месяца

Не проспи февраль: лучшие события месяца

Обязательно занеси в планы: театральный триллер Афродизиак, легендарного Андрея Макаревича, драйвого Галича, невероятных ДахаБраха и еще с десяток событий, которые нельзя пропустить
"Мечты - это то, что нас делает людьми": интервью с художницей Яной Ланде

"Мечты - это то, что нас делает людьми": интервью с художницей Яной Ланде

О мечтах, искусстве, сложностях творческого пути и королеве Елизавете II
Киев для нищей интеллигенции или Гид по бесплатным событиям февраля

Киев для нищей интеллигенции или Гид по бесплатным событиям февраля

Как провести февраль без гроша в кармане, читайте в нашей подборке
Внимание - роскошь! Или почему покупать качество всегда важнее, чем количество

Внимание - роскошь! Или почему покупать качество всегда важнее, чем количество

Разбираемся в нюансах твоего гардероба
Наверх