Останнє відкриття українських вчених в Антарктиці

прес-служба Букі

У лютому 2021 року відбулося святкування 25-річчя діяльності наукової станції "Академік Вернадський". Історія української полярної науки розпочалася 1996 року, коли Сполучене Королівство безкоштовно передало свою станцію "Фарадей" Україні. Ця подія мала доленосне значення, адже українські науковці змогли гідно перейняти естафету досліджень. 

Щорічно експедиція з 12-13 полярників проводить спостереження та науковий аналіз усіх сфер життя у Антарктиці. Зокрема, частина експедиції вивчає особливості мохів та фітопланктону, інші займаються дослідженням поведінки китів, риб і ракоподібних. Українські вчені аналізують концентрацію озону в атмосфері та мінеральні ресурси континенту. Це дає неабияке значення для відстежування кліматичних змін. 

У серпні 2021 року станція отримала від Британії морехід для науково-дослідних спостережень James Clark Ross. Володіння власним криголамом дає можливість почати дослідження Світового океану і тестувати новітнє океанографічне обладнання.

Якими відкриттями прославився "Академік Вернадський"?

За 25 років успішної роботи станції було здійснено чимало інноваційних здобутків. Ареал дослідження полярної флори і фауни українськими науковцями розширився на 700 км. Вчені виявили 12-метрову льодяну печеру, за якою нині можуть охарактеризувати танення льодовиків та унікальні форми життя – коловертки-троглобіонти.

А от детальнішому вивченню геологічних явищ послужило знайдення наполеонітів – рідкісних магматичних гірських порід. "Академік Вернадський" також має високооснащену гідрометеостанцію та обсерваторію, які допомагають масштабно спостерігати за кліматом. Проводяться дослідження з біології, геофізики, метеорології та іоносфери. 

Першопрохідцями серед українських полярників були геофізик В.Бахмутов, метеорологи В.Тимофеєв та О.Янцелевич, гляціолог Л.Говоруха, керівник станції Г.Міліневський. Брали участь в експедиціях і відомі жінки-дослідниці: біофізик М.Орлова, біолог О.Савченко, метеорологині С.Краковська і Л.Маньківська. 

На початку 2021 року команда біологів Романа Солода, Сергія та Андрія Утєвських виявила надзвичайно цінний для науки вид п’явок. 

Відкриття нового виду – глибоководної антарктичної п’явки 

Вид, якому дали назву Pterobdellina vernadskyi, є глибоководним паразитом. Ця п’явка досить велика за розміром і може сягати до 9 см завдовжки. А паразитує вона, як правило, на поверхні тіла чи в роті антарктичного іклача, який мешкає на глибині близько 2,5 км. Вже у січні 2021 року "п’явка Вернадського" була детально описана у науковому виданні Marine Biodiversity. 

Відкриття дало можливість співставити особливості Pterobdellina vernadskyi з уже відомим видом Pterobdellina jenseni, що поширений у водах Північного полюсу. Як виявилося, між обома видами – багато спільного в будові та поведінкових рефлексах, що підтвердив і ДНК-аналіз. Це дало змогу українським ученим припустити, що згадані біполярні п’явки мали спільного предка. 

Дослідження видових ознак "п’явки Вернадського" становить неабияку цінність для вивчення еволюції життя в цілому. Зокрема, теорія про міграцію цих холодолюбних п’явок, які могли досягати екватора, свідчить, що тропічні води були досить холодними. Так можна простежувати зміни клімату та еволюційні трансформації життя у Світовому океані. Адже розвиток виду пов'язаний з особливостями кліматичних умов тієї чи іншої ери. 

Чи потрібно намагатись зацікавити дитину наукою?

Такі відкриття українських вчених мають величезне значення для світової наукової спільноти і популяризації вітчизняної науки. Зараз як ніколи важливо підтримувати українську науку як матеріально, так і кадрово.

Якщо ваша дитина виявляє цікавість до різних експериментів та навколишньої природи, можливо, у ній прокидаються навички майбутнього дослідника. Батькам варто серйозно поставитись до подібних дитячих ініціатив. Ви можете переглядати разом з дитиною розвивальні відео, водити її на дослідницькі гуртки, а також знайти репетитора на Букі.

Читай также