«Натомість народжена». Фіванську трагедію поставили у «Вільній сцені»

Театр «Вільна сцена» – один із наймолодших у Києві. Його специфіка полягає в тому, що це насамперед театр авторський – індивідуальний проект одного режисера (а саме, Дмитра Богомазова, який є його художнім керівником). Д. Богомазов представляє нову генерацію вітчизняної театральної режисури і визнаний сьогодні лідером молодого українського театру. «Вільна сцена» постійно перебуває в пошуку нової мови, нового театрального мислення, що власне і прийнято сьогодні вважати сучасним європейським театром. Якщо замислитися над самою назвою одразу виникає запитання – сцена вільна від чого? Це пов’язано з літературним терміном «відкритий текст», тобто той, який передбачає розмаїття трактувань, і залежно від того, хто його читає, виникає зовсім інше сприйняття, інший результат. Вистави «Вільної сцени» – це також «відкриті тексти», що не нав’язують загальних думок, поглядів, емоцій чи висновків, а розраховані на індивідуальне сприймання кожним глядачем залежно від його особистих якостей.

У різний час вистави театру удостоювалися уваги з боку європейських театральних фестивалів, спілок та культурних центрів. Так, одна з перших робіт Д. Богомазова «Морфій» отримала запрошення на Фестиваль європейського театру у Франції, з виставою «Роберто Зукко» театр брав участь у Днях культури Франції в Україні «Французька весна». У співпраці з Німецьким культурним центром Гете-інститут були створені вистави «Горло «Sanctus» та «Жінка з минулого», а вистава «Трохи вина -2» була підтримана Швейцарською культурною програмою «Pro-Helvetia»1. Як бачимо, вистави Д. Богомазова й колективу театру мають успіх у Європі, що змушує звертати пильну увагу на кожну їхню нову постановку.

Отже, «Антігона». Не так часто не сценах київських театрів можна побачити постановки п‘єс античних драматургів. Занадто вже далекі від нашої реальності проблеми античної трагедії. Знаючи «Вільну сцену» і експериментальність їх постановок, нікого не здивувало, що репертуар поповнить софоклівська «Антігона». Нагадаємо, головний конфлікт трагедії – це конфлікт між законом людей і законом богів. Антігона, дотримуючись другого, всупереч наказу фіванського царя Креонта поховала тіло свого загиблого брата Полініка. Адже згідно з давньогрецькою міфологією неприкрите землею тіло позбавляє й душу спокою в царстві Аіда. За те, що вона пішла проти громадян, Креонт наказує замурувати Антігону живцем у печері. Це призводить ще до трьох смертей, у тому числі й самого Креонта. Втім, постановка Л. Венедіктової не є простим переказом або ілюстрацією подій п’єси Софокла – всі засоби направлені на зображення основної проблеми та на постать самої Антігони, які в кращих традиціях «Вільної сцени» прочитані Л. Венедіктовою по-своєму.

Сюрпризом стало те, що хореограф, керівник студії «TanzLaboratorium» при центрі Л. Курбаса Лариса Венедіктова відтепер офіційно значиться в режисерських рядах. Варто віддати належне новоспеченому постановнику: її «Натомість народжена» – красива, видовищна перформансна вистава з акцентом на пластиці. Особливу увагу потрібно звернути на те, як актори промовляють свій текст: зміна ритму та інтонацій в одній репліці, нелогічні паузи – все це свідчить про «хореографічність» мовленнєвого вирішення вистави, так не говорять – так танцюють. Німі сцени у постановці заповнені пластикою акторів та музикою Й. С. Баха. Тепер до деталей: очі всіх акторів у виставі обведені червоним кольором, що в сукупності з лікарняними піжамами і вибіленими обличчями акторів-чоловіків відтворює хворобливу нервовість зображуваних обставин. До цікавих авторських кроків можна зарахувати білі плями на чорній сукні головної героїні та освітлення сцени знизу, ніби з підземного царства, Правді якого слідувала Антігона. У назві вистави не варто шукати глибокофілософський підтекст: «натомість народжена» – це один із варіантів перекладу імені головної героїні. Мовою своєї постановки Л. Венедіктова обрала російську, а саме – переклад С. Шервінського і Н. Познякова, цим самим порушивши своєрідну традицію «Вільної сцени», оскільки до «Натомість народженої» всі вистави театру були україномовними. Проте це ніяк не заважає загальній картині, і навіть додає жорсткості мові Антігони й інших персонажів. Словом, черговий експеримент «Вільної сцени» і Л. Венедиктової, зокрема, вийшов дійсно вдалим, і серед тих, хто «в темі», тобто постійних глядачів театру, «Натомість народжена» знайде своїх шанувальників.

У матеріалі використано інформацію з офіційного сайту театру «Вільна сцена»

Читай также

"Кролики" обещают одесситам приехать на концерт, который состоится 6 апреля в Русском Театре

"Кролики" обещают одесситам точно приехать на концерт 6 апреля

Российские артисты спектакля "8 марта мимолетом" подтвердили, что приедут в Одессу

Российские артисты спектакля "8 марта мимолетом" подтвердили, что приедут в Одессу

Историю «Великого Гэтсби» расскажут в танце

Звезда мирового балета Денис Матвиенко исполнит роль Джея Гэтсби в новом балете, работа над которым недавно стартовала в Киеве

Киевлянам расскажут все о мужчинах

Премьера современной комедии «Все о мужчинах» состоится 23 ноября на сцене столичного Октябрьского дворца (начало в 19.00)

Вистава Київського плейбек-театру "Дежавю-плюс": «Нова зустріч з собою»

Приходьте, і ми разом з вами створимо чарівно - реальний світ історій!

Евгений Гришковец представит в Киеве новый спектакль "Прощание с бумагой"

"Мы расстаемся не с бумагой, а с образом жизни. Навсегда"

«PoleArtShow: за 80 дней до конца света. По мотивам Жюль Верна» презентует шоу в Одессе

После триумфального дебюта в Киевском театре оперетты и гастролей в Черкассах, Полтаве и Днепропетровске спектакль «PoleArtShow: за 80 дней до конца света. По мотивам Жюль Верна» продолжает покорять просторы Украины

«История мировая, голливудская и вечная», - Виктор Сухоруков о новом спектакле «Старший сын»

21 и 22 марта «Старший сын» будет гостить в Киеве, на сцене Театра им. Леси Украинки

ЛЮКС для одеситів

Не сміявся лише один святий Вольфганг

Киевляне смогут узнать, что видят люди в своих эротичных снах

В Киеве состоится премьера спектакля «Эротические сны нашего города»