Стиль жизни

Я бы с радостью, но нет. Психолог объясняет, почему современные пары не спешат с детьми

Фото: nytimes.com
Екатерина Доброгорская 18 марта 2019, 15:15  1169

Пожить для себя, построить карьеру, увидеть мир - так выглядят цели современного человека на первые 30 лет жизни. Потом уже можно рожать детей, строить дом и выращивать помидоры. Но 30 уже наступили (или вот-вот), несколько стран посетили, работа радует, да и хочется ребенка, но вокруг миллион важных причин не становиться родителями прямо сейчас. “Мы не сможем свободно путешествовать, ребенок - это большие растраты, не сможем накопить на жилье, мир слишком жесток чтобы рожать детей, секс будет уже не тот, тебя все время будут дергать…” ну и дальше по списку. Мы поговорили с несколькими людьми, которые сейчас стоят перед выбором - оставить все как есть или сменить свою роль и стать родителями. А психолог Орест Шупенюк помог нам разобраться так ли важны все эти причины.

Кирилл, 37 лет

Не понимаю зачем мне вообще нужны дети. Они требуют постоянного внимания, а долгое время вообще совершенно беспомощны и только едят, кричат, спят почти как коты, только не такие милые. Все эти “продолжения рода” меня, честно говоря, вообще не трогают, я не чувствую потребности размножаться и не считаю, что ребенок - это продолжение меня. Это абсолютно отдельный самостоятельный человек со своими потребностями, вкусами, целями в будущем и т.д.

У нас с женой насыщенная жизнь, мы много путешествуем, много времени посвящаем друг другу. Мы счастливы, у нас идеальные отношения и вовсе не хочется пускать в них кого-то третьего, кто так или иначе все поменяет. Нет, не испортит, а именно поменяет. Не знаю в какую сторону.

Чтобы заводить детей нужны еще и немалые деньги - вы видели сколько стоят все эти коляски, памперсы, развивающие игрушки и т.д.? И это ведь только начало, позже ребенок подрастет, нужно отправить его в приличную школу, купить всякие гаджеты, потому что “у всех в классе есть, я тоже хочу”. Не говоря уже о том, что растраты начнутся еще на этапе выбора клиники и врача, отпускать свою жену в государственную больницу я, по правде говоря, боюсь.

Да, моя жена хочет ребенка, я вижу, что это сделает ее еще счастливее, поэтому мы обязательно его родим. Не сказать, что я готов к этому и радуюсь, но наверное так будет правильно.

 Орест Шупенюк

Психолог

Це соціальні фобії, які диктуються сучасними умовами. Зараз соціальні стандарти дуже високі, людина хоче аби в неї було і те, і те, а якщо чогось немає, то які діти? Це нав’язано зовні і більшість людей, які намагаються бути в тренді із сучасним розумінням світу на це ведуться. Вони думають, що завтра наступить якийсь особливий день, коли вони зароблять багато грошей, зможуть купити п’ять чепчиків, а не один, коляску такої-то фірми. Тому вони дітей і не заводять бо повязують це із своїм соціальним, фінансовим станом, своєю позицією у соціальній ієрархії і таке інше.

Чоловік має піти на це тому, що він любить свою жінку. Розуміє, що у неї є материнський інстинкт, вона з ним народилася. У чоловіків інстинкт включається коли його допускають до дитини, дають її в руки. Буває і таке, коли батько не відразу включається. А потім в процесі, коли дитина поруч, коли вони взаємодіють, коли поруч засинають, а особливо якщо втрьох із коханою жінкою - тоді батьківський інстинкт обов'язково включиться.

Никита, 28 лет

Мне 28 лет, у меня есть работа, хобби, красивая любимая жена и много свободного времени, чтобы заниматься сексом. Мы часто говорим о детях, даже имена придумали, которые будут более-менее нормально звучать с отчеством “Никитович”, а это, поверьте мне, не так просто. Вообще, честно, я обожаю детей, всегда играю со своими племянниками, но увы, малые идут в комплекте с недосыпом, нервами, стрессами и лишними килограммами на теле любимой девушки. Помню когда родился мой младший брат, весь мир начал крутиться вокруг него. Маме уже не до папы и их общих интересов, ей уже не до того, чтобы развиваться, ходить в спортзал или строить карьеру. В своей жене я привык видеть не только “женщину, которая родит мне сына”, а еще и прекрасную сексуальную девушку, на которую я смотрю и восхищаюсь ее красотой и видением мира. Она тратит на саморазвитие много сил и времени, хочет построить карьеру в журналистике, рожать сейчас ребенка - это значит разом перечеркнуть все ее усилия и завалить пеленками.

Фото: timedotcom.files.wordpress.com

Злата, 28 лет

Есть люди, которые живут по определенному чек-листу. Школа, универ, работа, женитьба, покупка собаки, потом квартиры, ремонт...хух...теперь можно перейти и к детям. Разговоры в таких семьях о потомстве бывают часто, бабушки давят "а когда?", но ты идешь четко по плану и досвидос. Но, в какой-то момент понимаешь, что подруги, которые выполнили этот чек-лист раньше и уже постят пяточки в Instagram немного...мягко говоря деградировали. Раньше они были красивые и успешные, а теперь с пеной у рта доказывают, что вакцинация - это зло, садики - это зло, бабушки - это зло. Мой образ жизни - это тоже, естественно, зло. И вообще, пока не родила - жизнь не поняла. Вот это пугает куда больше, чем отсутствие жилья или страх потерять профессиональную значимость. А вдруг я стану такой же?? Может там тумблер какой-то включается после родов  о котором нас, женщин, никто не предупреждает. Но с другой стороны, хочется стать крутой мамой, чтоб разрушить эти мифы и страхи. Ведь примеров адекватных мамочек не меньше.

Орест Шупенюк

Психолог

Будь-яка жінка хоче виглядати добре, бути в формі навіть не для зовнішнього світу, а для себе. Хто розпливається одразу - ну, це їхній вибір. Якщо чоловік боїться, що його жінка буде погано виглядати - тут скоріше до нього є питання. А на кому ти женився, чому ти обрав жінку, яку можеш не захотіти після пологів? Мільйони жінок скидають ці 6-8 стандартних кілограмів, які з'являються під час вагітності. Робити це вони мають разом з чоловіком. Це - сім'я, він не має сидіти і чекати, що вона щось йому винна.

В питанні кар'єри іде війна - соціальні чи біологічні інстинкти. Якщо інстинкт переможе - жінка на все плюне, народить дитину, а потім повернеться робити кар'єру вже реалізованою жінкою. Досі не переміг лише тому, що вона це контролює, а можна просто відпустити і піти за інстинктом, а не за соціальною нормою. Інстинкт - вічний, це базова прошивка, а соціальні вимоги дуже сильно змінюються.

Люди намагаються соціальним потребами перерізати пуповину інстинктів але їм це не вдастся. Вони просто множать свої проблеми, з'являються ще якісь уявні причини і це знову буде відтягуватись або і не станеться взагалі.

Анна, 30 років

Для мене дуже важливий комфорт. Я навіть ремонт у своїй однокімнатній квартирі робила три роки, поки все не стало виглядати ідеально. Зараз, коли постає питання чи народжувати дитину, я встаю посеред кімнати, дивлюсь на свої 25 кв.м. і розумію, що до цього не готова. Ми навіть коли лаємося з чоловіком, не можемо розійтися і охолонути, одному з нас доводиться йти на вулицю. І куди тут народжувати?

Так, це егоїзм, але не бачу нічого поганого в тому, аби забезпечити затишок собі та своїй дитині. Я і мій чоловік повинні бути щасливі, тоді щасливий буде і малюк. Дитина це і так стрес, нащо посилювати його не комфортними умовами. Ми працюємо на те, аби найближчими роками переїхати в більшу квартиру, відкладаємо гроші і, думаю, що скоро зможемо це зробити. А потім вже і про малюків поговоримо.

Фото: coubsecure-s.akamaihd.net

Орест Шупенюк

Психолог

Немає гарантії комфорту, якщо буде дві, три кімнати, це соціальна і ментальна обманка. Коли ви тримаєте на руках одне щастя, а ззаду вас обіймає ваше друге щастя і ви стоїте посередині щаслива. Справа не у розмірі квартири. Так, дитина - це проблема, безумовно, вона кричить, дратує, ходить під себе і це зранку до вечора, особливо, якщо вона ще й неспокійна. Але все це не відміняє суті, що наш інстинкт допоможе нам через усе це пройти,  раніше народимо - раніше адаптуємось. Так працює і не треба це відтягувати, ніколи не буде ідеальних умов, щоб народити дитину навіть близько до того.

Подписывайтесь на нас в Facebook, Twitter, Telegram.

Теги: психология

Комментарии