Интервью со Светланой Гордиенко: девушкой, которая собирает счастливые билетики
Светлана Гордиенко начала собирать счастливые билетики с 13-ти лет. Сейчас у нее на руках 300 «счастливых» талончиков. 23-летняя жительница Киева мила и мечтательна, как и ее увлечение. Светлана бережет талончики для особого случая.
Я з 3-го класу їздила в школу сама, потім добиралася в університет маршруткою чи тролейбусом: все життя стикаюся з квитками.
Я чітко пам’ятаю той момент, коли мама мені розказала про «щасливі» талончики: «Бачиш 6 цифр на білеті? Якщо тобі попадеться квиток, де сума перших трьох чисел дорівнює сумі останніх трьох чисел, тоді тобі пощастить там, куди їдеш». Після того я читала про різні способи визначити «щасливий» квиток, але не визнаю ніякі інші системи підрахунку. Я завжди згадую, що ось це ж МАМА сказала.
Але збирати я їх почала значно пізніше. Це був 8 клас. Я їхала в тролейбусі до школи і однокласниця похизувалася: «В мене є 50 щасливих квиточків». Тоді і подумала: «Ого, так багато! І я буду збирати».
Спочатку «щасливі» квитки клала в гаманець, коли він «розпух», подумала, що треба якусь коробочку для них. І саме подруга привезла мені з Англії ось цю скриньку, сказала, що вона для грошей. Але я тут зберігаю ось такі свої скарби. Вони в мене вже не поміщаються і в цю скриньку, але буду далі збирати.
Я їх не їла і не збираюсь.
В 10 класі я їхала на обласний етап олімпіади з української мови, і це було дуже важливо для мене! По дорозі мені попався «щасливий» квиточок, і я виграла цю олімпіаду. Я повірила в свої сили, в те, що це не випадково. Від них не стільки щастить, скільки вони налаштовують на перемогу. Ти вже їдеш з приємним передчуттям, і, можливо, тому і щастить, тому що ти переконуєш себе, що має пощастити.
Я не вірю, що квиточок може дійсно принести якесь щастя, але це приємно, і це моє хобі. Я вже 10 років їх збираю.
Всі, які київські, закомпостовані. Я стараюсь бути чесною, знаю, що якщо отримаєш обманом якусь дрібницю, то втратиш значно більше.
Колись я була вдома і побачила сюжет по НТВ про чоловіка, в якого було 130 щасливих квиточків, а в мене тоді вже було 200. Подумала: «Ну нічого собі! Чому це сюжет по НТВ про нього, а не про мене? В мене буде 500!».
Є ще «зустрічний» квиток, коли сума перших трьох цифр на одиницю менша, ніж сума останніх трьох. Це означає, що сьогодні на тебе чекає якась цікава або важлива зустріч. А ще є «смішний», якщо перша сума більша за суму останніх трьох цифр на одиницю, значить, будеш сміятися. Хоча я все одно майже постійно сміюся.
З моєї колекції можна побачити, як зростала ціна за проїзд. Тут є ще талончики по 30 копійок. Навіть маршрутки були по 50 копійок.
За кордоном пробувала знаходити «щасливі» квиточки, але, на жаль, у них не парна кількість цифр. Я була в Німеччині та Сербії.
Ось цей – 332332 - один з моїх улюблених квитків. І тому що тато подарував, і тому що він найпорваніший.
В основному, це все квитки, що попалися мені. Мені цікавіше, коли я сама знаходжу, але якщо якісь цікаві, то я приймаю в подарунок.
А іноді такі періоди, коли одні «зустрічні», рахуєш і думаєш: «Ось, ось! ... і трохи не вистачає до щасливого». Бувало, навіть, мені попадеться «зустрічний», і я вираховую, кому із пасажирів попався щасливий. Думаю: «А ось якби я сіла отут, або зайшла трохи раніше, то він би попався мені». Але потім розумію, що в тому то і суть, щоб він трапився випадково, тому я спеціально ніяких вирахунків не проводжу і у контролерів не прошу «щасливих» квиточків. Як має статися, так має статися.
Купую проїзний на тролейбус. В Києві взагалі з поповненням колекції біда, бо в Черкасах і в маршрутках дають квиточки. Але іноді я їжджу на трамваї, тоді і купую.
Було колись, що я їхала і купила два квитки, і вони обидва були щасливі, такого не може бути, але кондуктор, мабуть, поклала так випадково. Це було дуже незвично.
Завжди думала, чим більше я назбираю, тим більше щастя в мене буде. Я не можу сказати, що я дуже оптимістична людина за характером. І коли мені було погано, я згадала ту дитячу мету, щоб назбирати якомога більше квитків, щоб було якомога більше щастя. А тепер їх багато, «щастя» багато, значить треба уже бути щасливою.
Мені щастить. Тьфу, тьфу, тьфу (стукає по столу), щоб це не закінчувалось.
Коли я співала, я не програла жодного конкурсу. На іспитах трапляються завжди ті запитання, які я знаю. Хоча впевнена - удача любить підготовлених. Все, що маю, - це результат того, що я віддаю. Я в цьому багато разів переконувалась.
Люблю їздити в тролейбусах та трамваях, я там мрію про те, як мені пощастить.
От буває так, що «щасливі» квиточки попадаються дуже часто, і це для мене як знак задуматися! Треба бути щасливою вже зараз.
Якось моя подруга разом з хлопцем їхала в трамваї, і вона хотіла «щасливий» білет, але він їй не трапився.Тоді її хлопець порахував, через скільки квитків буде щасливий, і купив їй усю стрічку до щасливого квиточка, їх було десь 10. Але це не моя історія.
Коли в мене буде велике щастя, я їх роздам, значить вони діють і ще комусь принесуть щастя.
Це буде, мабуть, коли виходитиму заміж. Точно! Я придумала: я роздам їх своїм гостям на весіллі, або це буде запрошення.
