Пресс-релиз выставки Александра Бабака "Истории"

«Історії можна побачити лише на відстані» — я прочитав цю думку в когось дуже розумного», — розповідає Олександр Бабак. Це — епіграф до всієї серії робіт, пов’язаних спільною назвою «Історії».  

    
Ви дивитеся і бачите вікно елітної новобудови.
Ви дивитеся і бачите вікно не надто затишної лікарні.
Ви дивитеся і бачите вікно покинутого всіма помешкання.
Ви дивитеся і бачите невелике віконце старої сільської хатини.
Ви бачите, чи лише вважаєте, що бачите?
«Це на перший погляд видається, що перед вами вікна, в які можна зазирати», — каже художник. «Насправді ж, ці віконця — можливість поглянути в себе, відтак, побачити, пригадати, чи вигадати свою історію».   
Історії, що їх оповів Олександр Бабак — це маленькі подорожі у спогади, напівзабуті враження, невтілені задуми та найзаповітніші мрії. Це, безперечно, не ваші історії, не ваше минуле, скоріш за все не ваше майбутнє. Позаяк, в роботах Бабака (в циклі «Історії» це відчувається особливо гостро) є невловимі нотки, інтонації, напівтони, що бодай на мить, змушують вас засумніватися в правильності попереднього твердження.
Його особистісне має незбагненну властивість ставати вашим особистісним. Хай як відсторонено ви сприймаєте мистецтво.

Читай также