Світ на межі голоду через війну в Ірані: колапс на ринку добрив

Getty Images

Війна в Ірані спричинила проблеми на світовому ринку. Через блокування Ормузької протоки та військових ризиків суттєво ускладнилися судноплавство та постачання на світовий ринок нафти, газу, добрив та засобів захисту рослин, передає ЕП.

Підпишіться на канал Gloss.ua у Telegram.

Криза ускладнилася через початок війни в Ірані та подальше блокування Ормузької протоки. Це призвело до різкого скорочення перевезень добрив через Перську затоку, яка забезпечує приблизно третину світового експорту азотних добрив і значну частину фосфатних та сірчаних добрив.

Ормуз заблокований з вибірковим, контрольованим Іраном пропуском окремих суден. Середня кількість проходів по ньому в лютому становила 129 суден на добу, а в перший тиждень березня впала до чотирьох суден в окремі дні.

Конфлікт торкнувся виробництва енергоносіїв. Катар зупинив випуск зрідженого газу, що спричинило ціновий шок у Європі, газ подорожчав на 103%. Для ринку добрив таке зростання критичне, адже блакитне паливо – основна сировина для аміаку, з якої виготовляють усі азотні добрива.

The Fertilizer Institute оцінює, що країни Перської затоки прямо чи опосередковано забезпечують 49% світового експорту карбаміду, 30% аміаку та майже 50% світової торгівлі сіркою – ключовим компонентом для фосфатних добрив.

Ціни на добрива вже показали зростання: аміак та карбамід подорожчали до 750 дол. (+8,7%) та 683 дол. (+32,4%) за тонну відповідно.

ООН попереджає про ризик погіршення доступу до добрив для частини найбідніших країн, а Всесвітня продовольча програма (WFP) оцінює, що через подорожчання продовольства та палива близько 45 млн людей у світі, насамперед в Африці та Азії, можуть зіткнутися з гострим голодом.

Найсильніше збій вдарить по країнах, які найбільше залежать від постачання добрив із Перської затоки: Бразилії (найбільш вразлива), Індії, Бангладешу та ряду африканських імпортерів.

Україна не залежить від постачання добрив із країн Перської затоки, але це не захищає її від наслідків кризи. Блокада Ормузької протоки "виштовхує" покупців на альтернативні ринки, де товар купує і Україна, а отже ціни зростатимуть.

Головний ризик блокади Ормуза полягає у перерозподілі доступу до добрив на користь тих, хто має гроші, резерви та політичну вагу. Великі імпортери зможуть "вибивати" винятки, переплачувати та перехоплювати партії.

Вигода Росії

Росія, як найбільший експортер добрив, використовує дефіцит для зміцнення своїх позицій в Азії. Більше того, існує ризик того, що на тлі загрози глобального голоду Захід може послабити санкційний тиск на російську хімічну промисловість, щоб стабілізувати ціни.

Читай також