Скринінгове УЗД: як регулярна перевірка допомагає виявити хворобу вчасно
#реклама
Деякі зміни у роботі внутрішніх органах не одразу впливають на самопочуття. Людина почувається добре, але патологічні процеси вже запущені. Виявити їх на ранньому етапі допомагає профілактичне ультразвукове дослідження.
Що таке скринінгове УЗД і чим воно відрізняється від діагностичного
Скринінгове УЗД проводять, щоб оцінити стан певних органів і виявити зміни, які ще не проявилися клінічно. Це один із можливих елементів профілактичного обстеження, а не універсальний метод перевірки всіх захворювань.
Діагностичне УЗД має інші задачі. Його призначають, коли вже є конкретні скарги, зміни в аналізах або результати огляду, які потрібно уточнити. Наприклад, біль у правому підребер’ї може стати підставою для дослідження печінки та жовчного міхура, а порушення сечовипускання – для оцінки нирок і сечового міхура.
В обох випадках ультразвукове обстеження організму показує переважно структуру органів: їхній розмір, форму, положення, особливості тканин, наявність певних утворень або інших змін. Остаточний висновок про стан здоров’я роблять з урахуванням огляду та інших досліджень.
Які органи варто перевіряти без скарг
Профілактичну програму краще формувати разом із сімейним терапевтом або профільним лікарем. Залежно від віку, анамнезу та факторів ризику до неї можуть входити УЗД:
-
органів черевної порожнини – для оцінки печінки, жовчного міхура, підшлункової залози та селезінки, а також виявлення структурних змін, кіст, каменів чи інших утворень;
-
нирок і сечовидільної системи – щоб оцінити розміри й структуру нирок, стан сечового міхура, виявити конкременти, кісти або ознаки порушення відтоку сечі;
-
щитоподібної залози – за наявності факторів ризику, змін під час огляду або відхилень у лабораторних показниках;
-
органів малого таза у жінок – для оцінки матки, ендометрію та яєчників, виявлення кіст, міоматозних вузлів та інших структурних змін;
-
молочних залоз – проводиться з урахуванням віку, структури тканин і рекомендацій лікаря, допомагає уточнювати характер вузлових або кістозних утворень;
-
передміхурової залози та сечового міхура у чоловіків – за показаннями, зокрема для оцінки розмірів простати, залишкової сечі та змін у сечовидільній системі;
-
судин – якщо є фактори серцево-судинного ризику або потрібно оцінити прохідність артерій і вен, швидкість та напрямок кровотоку.
Рекомендована періодичність за віком і статтю
Універсального правила не існує. Для молодої людини без хронічних захворювань та обтяженого сімейного анамнезу обсяг профілактичних досліджень буде одним, а після 40–50 років або за наявності факторів ризику – іншим.
Тому планувати ультразвукове обстеження організму краще разом з лікарем та з урахуванням особистої історії здоров’я. Частота контролю також змінюється, якщо раніше вже виявили певну патології, наприклад, кісту, вузол, камені, судинні зміни або іншу патологію. У такій ситуації лікар визначає, коли саме повторити УЗД для оцінки динаміки. Стать також впливає на програму спостереження через особливості репродуктивної системи та ризики окремих захворювань.
Що робити з результатами скринінгу
Результати скринінгу варто показати лікарю, який оцінить його в контексті анамнезу та інших показників. За потреби спеціаліст може призначити додаткові лабораторні аналізи, повторне УЗД через певний проміжок часу або інший метод візуалізації (МРТ, КТ тощо). Якщо зміна не становить ризику, додаткове лікування може взагалі не знадобитися.
У медичному центрі Львова Symbiotyka можна проконсультуватися з сімейним лікарем або профільним спеціалістом, визначити доцільний обсяг обстеження та пройти необхідну ультразвукову діагностику з подальшим супроводом.