Сьогодні, 7 липня, прем'єр-міністр Великобританії Борис Джонсон офіційно заявив, що йде у відставку. Цій заяві передувало те, що Джонсон став "непрямим" учасником гучного секс-скандалу.
Не забудьте підписатися на канал Gloss.ua в Telegram.
Нагадаємо, протеже Джонсона, заступника глави уряду Кріса Пінчера було звинувачено в "непристойній поведінці" після того, як він у стані алкогольного сп'яніння почав відверто домагатися чоловіків-колег у стінах елітного заміського клубу. Пінчер подав у відставку і вибачився, проте громадськість та політиків такий результат не влаштував. Почалося розслідування і вже 3 липня проти Пінчера було висунуто шість нових звинувачень щодо його поведінки протягом десяти років. Три скарги стосуються того, що Пінчер "небажано загравав" із іншими депутатами-чоловіками. Як виявилося, Пінчер раніше вже неодноразово звинувачувався в сексуальних домаганнях до чоловіків і про це знав Борис Джонсон, який вважав за краще не звертати на це уваги і продовжив просувати Пінчера кар'єрними сходами.
Саме завдяки протекції Джонсона Пінчер у 2019 році отримав посаду заступника голови Форін-офісу та заступника міністра житлового будівництва. Про це стало відомо і під тиском громадськості та політикуму Джонсон все ж зізнався в тому, що він призначив Пінчера на державну посаду, незважаючи на те, що йому повідомили про скаргу на його неправомірну поведінку.
Вже 5-6 липня у відставку подали Канцлер казначейства Ріші Сунак та державний секретар з питань охорони здоров'я та соціального захисту Саджід Джавід. Також свої посади залишили десятки урядовців Великобританії. Незабаром після цього Джон Глен оголосив про свою відставку з посади міністра фінансів з економічних питань.
Невдоволення прем'єром набуло величезних масштабів і Борису Джонсону не залишалося нічого, окрім як подати у відставку. Про що він заявив сьогодні, 7 липня.
Gloss.ua вирішив згадати найгучніші секс-скандали, які коштували світовим політикам посад, а іноді й волі.
Найвідоміші секс-скандали у світовій політиці
Гарі Харт, США, 1987
1987 року сенатор штату Колорадо Гарі Харт був фаворитом серед кандидатів у президенти від Демократичної партії США. У травні 1987-го, через місяць після того, як Харт оголосив про свій намір балотуватися в президенти, репортери газети Miami Harald з'ясували, що він має позашлюбний роман з моделлю на ім'я Донна Райс.
Потім фотографи зробили знімок Харта з коханкою, яка сидить у нього на колінах, і 2 червня фото з'явилося на обкладинці журналу National Enquirer. Харт був змушений зняти свою кандидатуру. Після скандалу Харт пішов із політики та повернувся до адвокатської практики.
Канаан Банана, Зімбабве, 1997
Колишнього президента Зімбабве Канаана Банана звинуватили у зґвалтуванні своїх підлеглих-чоловіків у 1997 році. На той час він уже не був президентом, але обіймав один із дипломатичних постів в Організації африканської єдності.
Випадок десятирічної давності сплив під час процесу проти колишнього охоронця президента, який убив людину за те, що вона назвала її «дружиною Банана». Охоронець заявив на суді, що Банана регулярно його ґвалтував, розслідування з'ясувало, що це був не єдиний випадок під час його президентства (1980–1987).
В 1999 Банана був визнаний винним в 11 випадках згвалтування і розбещення і засуджений до десяти років в'язниці (з них дев'ять - умовно). Банана до кінця заперечував усі звинувачення, заявляючи про політичне підґрунтя справи.
Білл Клінтон, США, 1995-1997
Роман Білла Клінтона зі стажеркою з Білого дому Монікою Левінськи мало не коштував йому президентського крісла. Скандал розпочався зі справи Поли Джонс, колишньої співробітниці уряду штату Арканзас, яка звинуватила Клінтона у сексуальних домаганнях. У суді "спливла" історія з Левінськи, і Клінтон заперечував, що мав із нею сексуальний зв'язок. У ході розслідуваннястали всім відомі деталі про побачення в Овальному кабінеті, і про сліди насіння Білла Клінтона на синій сукні стажерки.
Після того, як Клінтон збрехав під присягою, було запущено процес імпічменту, який закінчився нічим – президента виправдали за всіма пунктами, а виборці та дружина вибачили його. Він благополучно допрацював свій термін і поступився кріслом Джорджу Бушу-молодшому.
Еліот Спітцер, США, 2008
Колишній губернатор штату Нью-Йорк Еліот Спітцер був змушений залишити свою посаду в березні 2008 року, після того як з'ясувалося, що він користувався послугами елітних повій, заплативши їм загалом $80 000. Скандал посилювався тим, що Спітцер прославився боротьбою з фінансовими махінаціями та проституцією, обіймаючи посаду генерального прокурора Нью-Йорка.
Домінік Стросс-Кан, Франція, 2011
Сексуальний скандал, який спалахнув у травні 2011 року, коштував Домініку Стросс-Кану не лише посади глави МВФ, а й можливості балотуватися на президентських виборах у Франції від Соціалістичної партії.
Так, його у сексуальному насильстві та спробі зґвалтування звинуватила покоївка нью-йоркського готелю Sofitel New York Нафіссату Діалло. І хоча 23 серпня 2011 року всі звинувачення проти Стросс-Кана були зняті на вимогу звинувачення, він уже не зміг повернутися у велику політику.
Сільвіо Берлусконі, Італія, 2011
Колишнього італійського прем'єр-міністра Сільвіо Берлусконі звинувачували у зв'язку з неповнолітньою повією Карімою ель-Маруг на прізвисько Рубі. Рубі була однією з 33 жінок, які брали участь у секс-вечірках під назвою «бунга-бунга».
У цій справі Берлусконі було виправдано, однак у результаті скандалів рейтинг Берлусконі впав у квітні 2011 року до рекордного мінімуму 31%, а вже 12 листопада 2011 року Берлусконі під тиском президента Італії Джорджо Наполітано пішов у відставку.
По матеріалам Forbes та wikipedia
Теги: скандал , Борис Джонсон , світові новини
