В Киеве открыли «Панську цирюльню»
На Подоле открыли необычную парикмахерскую. В отличие от сотен стандатных киевских салонов красоты, «Панську цирюльню» выделяет ее неповторимая атмосфера позапрошлого и начала прошлого столетий. Владельцы «Цирюльни» согласились рассказать gloss.ua о своем проекте. Парикмахерская на этом месте существует давно, еще с советских времен. Вообще салон принадлежал Светлане Морочковской. А потом с ней стал работать генеральный директор European Design School Дмитрий Медяник, и концепцию полностью поменяли. Они открыли свое заведение совсем недавно - в этом году.
У нас була задача зробити не просто щось нестандартне, а абсолютно нове. Так з’явилася, наскільки ми знаємо, унікальна для України цирюльня-музей. Зараз всі ганяються за надсучасним, швидким і простим, люди не відчувають комфорту. Послуги у всіх стандартні - цим клієнтів не здивуєш. Нам хотілося, щоб люди прийшли до нас по емоції.
Попри усталену думку, «атмосферні» заклади є і в столиці, просто про них мало знають. Скажімо, музей Булгакова. Скільки часу вже проводять там чаювання, а як мало киян про це чули. Перед народженням ідеї ми побували у Львові, без його впливу не обійшлося. До речі, там також немає подібного закладу: ми навмисно шукали, щоб перейняти досвід. Кажуть, що щось схоже лишилося в Одесі, але ми поки не знайшли. Атмосферні кав’ярні ще можна познаходити, а крамниць, перукарень – нема. Всі звикли, що якщо робити щось автентичне – досить взяти шрифт і назву, зараз можна знайти надпис «Магазинъ» і на лоточку з ковбасою, оббитому вагонкою.
Концепція випливла з нашого місця, зі старого дворику на Подолі. Хотіли зробити щось абсолютно автентичне, колоритне. Надихав нас Голохвастов і дореволюційна Одеса. Тепер всі речі в «Цирюльні», все що можна було дістати, – старовинні. Ми стали постійними відвідувачами антикварних ринків, шукали в архівах, як це виглядало тоді. Що не могли знайти – відтворювали. Звісно, це не абсолютно точна копія перукарень тих часів, бо зараз інші технології, але відчуття – його ми намагаємося повернути.
Ми ще не все реалізували, томудосі не починали піаритися. Ще працюємо над одягом, а дівчата наші навчаються відповідній мові, щоб клієнт відчував себе ніби після переміщення в машині часу і хоч трохи отримав позитивних емоцій у нашому божевільному мегаполісі.Займемосястаровинними рецептами, ополіскувачами з травами, кремами - все робитимемо самі, все буде справжнє, не куповане.
Зробити такий салон - досить важка робота, тут нема нічого готового. В мене одинадцятирічний досвід роботи з інтер’єрами, але це було дуже непросто,весь час думаєш, де знайти потрібний елемент меблів, підсвітки. У нас фактично тільки мийка сучасна, бо клієнти не погодяться мити над мідним тазком голову, але її ми стилізували. Решта - антикваріат.
Зробити цирюльню – дорого, бюджет більший вдвічі-втричі, ніж для звичайної майстерні. Нещодавно знайшли набір французького перукаря XVII століття, три пари ножиць - оце було щастя! Але ж і ціна була відповідна.
Ми кожну ложечку відбираємо, кожну деталь. Навіть сервіз, з якого ми каву п’ємо, антикварний - Villeroy&Boch, ледь не з нациських кладів. Музику ми взяли 20-х років, бо від романсів ХІХ століття і клієнти засинали, і, що гірше, майстри.
З майстрами теж важче. Мало знайти гарного спеціаліста, переважно вони спочатку лякаються, дивуються, але потім деякі зацікавлюються і починають у нас працювати. Ми ще хочемо запросити в наш колектив чоловіків, бо вважаємо, що в цирюльні без них ніяк.
«Панська цирюльня» - не для масового клієнта. Це скоріше клубний заклад, для тих, хто буде цінувати унікальну концепцію і атмосферу. Вже є частина клієнтів, що прийшли саме по це, і тепер обіцяють ходити тільки до нас. Ми орієнтуємося на те, що з часом це стане туристичною принадою. І, якщо перша спроба буде вдалою, сподіваємося на цілу мережу таких закладів.
адрес: Межигорская, 24
