В Киеве сделали Амстердамский дворик

София Мамчич 23 апреля 2012, 16:39

Киевляне привыкли жаловаться на запущенность города, но многие ли готовы сделать что-то сами? В субботу, 21-го апреля, в столице открыли обновленный двор на Нивках. Всю работу проделали не местная власть, не активные перед выборами партии, а простые жители столицы.

Ирина Бондаренко, организатор

Взагалі у житті не тримала в руках пензля. Просто захотілося створити затишне місце, де люди відпочиватимуть, де можна буде спілкуватися, гуляти з дітьми, де взагалі приємно побути, а не пробігти повз.

А знайти, з ким це робити, виявилося значно простіше, ніж домовитися з ЖЕКом про допомогу. Люди взагалі всі хочуть зробити щось прекрасне. Я була дуже здивована, коли наші волонтери, роблячи якусь фізичну роботу, говорили: «Іра, які ми тобі вдячні, що ти дала нам можливість пофарбувати щось». За моїми підрахунками, в акції взяло участь близько 50 людей, з яких лише десь 15 - мешканці будинку, решта – з усього Києва.

За якими критеріями ми обирали будинок? Точно не в центрі - адже там і так дуже багато красивих дворів, які, навіть якщо старі і обшарпані, все одно виглядають класно. А «наш» будинок дуже проблемний - постійно прориває труби, через це знімають асфальт, машини змушені паркуватися на газоні, бо на них з бойлерної падає плитка, протікають всі навіси, немає гарячої води… і багато іншого. І ще треба було, щоб мешканці були активні, щоб вони домовилися із ЖЕКом і активно долучалися до робіт.

Метою цієї акції, як з’ясувалося вже на місці, було привернення уваги місцевої влади до проблем цього будинку. Хотілося показати міській владі, що ми, люди, можемо щось зробити, ми можемо пофарбувати, можемо щось перекопати, але ви маєте нам допомогти.

У нас було кілька джерел фінансування. По-перше – мешканці зібрали кошти, але їх було небагато, бо тут не багатії живуть, вийшло щось 1100-1200 грн. По-друге – те, що волонтери самі принесли, хтось подарував фарбу, хтось тканину, рослини всі подарували свої. ЖЕК нам допоміг – привіз щебінь, землю, дав фарбу.

Ми не думаємо зупинятися на одному дворі. Але спочатку відпочинемо від цього, бо зараз дуже хочеться спати. Адже чистого часу ми десь тиждень витратили, а насправді, працюючи вечорами після роботи, це розтягнулося на місяць.

Маша, архитектор

Нет, я не живу здесь, сюда попала через Иру Бондаренко, она мне предложила поучаствовать. Хотелось показать, что если захотеть, то можно что-то хорошее сделать не только у себя дома, но и в городской среде. Ведь для людей на самом деле немаловажно, как выглядит их город, но каждый думает, что кто-то другой этим займется.

Конечно, были и недоразумения. То люди думают, что мы от Попова, то от какой-то другой политической партии, ведь просто так никто не будет ничего делать! Но партии мы сюда не пускали. Некоторые звонили: «А мы вам кусты привезем». Кустов у нас более чем достаточно, надо заняться асфальтированием, но это дорого, и никто этого не предлагает.

Конечно, не настолько вышло, насколько хотелось бы, но хоть что-то! Хочется принимать участие еще, хочется, чтобы было больше волонтеров в самом процессе, не только сегодня, в день «открытия двора».