Вегани чи м'ясоїди: оксфордське дослідження показало, хто більше шкодить планеті

Getty Images

Вчені з Оксфорда провели дослідження, щоб з'ясувати, який саме вплив надає їжа на екологічні наслідки і яку різницю матиме веганська дієта в порівнянні з споживанням дієти з високим або низьким вмістом м'яса. Про це пише ScienceAlert.

Підпишіться на канал Gloss.ua у Telegram.

Дослідники вивчили дієтичні дані 55 тисяч осіб і пов'язали те, що вони їли чи пили, з п'ятьма ключовими показниками: викиди парникових газів, землекористування, водокористування, забруднення води та втрата біорізноманіття.

«Ті, хто брав участь у нашому дослідженні, повідомили, що вони їли та пили протягом 12 місяців, і ми потім класифікували їх на шість різних груп: вегани, вегетаріанці, рибоїди та люди з низьким, середнім та високим вмістом м'яса на основі їхніх власних дієтичних звичок. Потім ми пов'язали їхні дієтичні звіти з набором даних, що містить інформацію про вплив 57 тис. продуктів на довкілля», – пояснюють вчені.

З'ясувалося, що вегани надають лише 30% дієтичного впливу на довкілля, ніж м'ясоїди. Навіть менш стійка веганська дієта все ще була більш екологічною, ніж дієта стійкого м'ясоїда.

Дієти з багатою тваринною їжею мають більший вплив на довкілля. М'ясо та молочні продукти від трьох до 100 разів більше шкодять планеті, ніж рослинна їжа.

Наприклад, вегани у дослідженні виділили вчетверо менше парникових газів, ніж м'ясоїди. Це тому, що м'ясу потрібно більше землі, що знищує ліси та зменшує вуглецеве зберігання. Він також споживає багато добрив з копалин для годування рослин для тварин. Тому корови та інші тварини виділяють гази самостійно.

Вегани також мали вчетверо менший дієтичний вплив на землекористування, вдвічі менший на водокористування, втричі менший на забруднення води та біорізноманіття, ніж їжі м'яса. Дієти з низьким вмістом м'яса також були значно екологічнішими, ніж дієти з високим вмістом м'яса.

Зазначається, що ці висновки є дуже важливими, оскільки продовольча система створює близько 30% глобальних викидів парникових газів, 70% світового споживання прісної води та 78% забруднення прісної води. Близько 75% земель світу без льоду постраждали від людської діяльності, переважно сільського господарства та зміни землекористування, таких як вирубування лісів, що призводить до втрати біорізноманіття.

Читай також