Вокруг Европы за 40 дней и 200 евро: продолжение лайфхак-истории Иры Гамбаль и Влада Дедерчука. Часть 2

В первой части лайфхак-беседы с киевскими студентами Ирой Гамбаль и Владом Дедерчуком мы узнали обо всех деталях подготовки к бюджетному евротуру за € 200 на человека, особенностях европейского автостопа, строгих немецких дальнобойщиках и непоколебимых испанских водителях. Разобрались, как пересекать границу и зачем брать с собой гречку.

После выхода первой части интервью посыпались вопросы и сомнения – разве можно за такие деньги в Европе нормально пропитаться и найти на ночь крышу над головой. Представляете, можно! Даже больше. Наши студенты умудрялись кушать хамон, французский сыр с плесенью, бельгийский шоколад, запивая все это португальским вином. Как такое возможно? Спрашиваем у Иры и Влада.

В вопросе ночлега наши герои всецело полагались на популярный среди бюджетных туристов каучсерфинг. Это когда участники гостевой сети со всего мира совершенно бесплатно предлагают друг другу помощь и ночлег («вписку») во время путешествий. Сервис уже давно на слуху, поэтому долго на разъяснениях останавливаться не будем.

Ира: Під час перших моїх подорожей я завжди намагалася зв’язатися з хостом (ред. – тот, кто предоставляет ночлег/вписку) хоча б за день. Але з часом зрозуміла, що це зовсім не обов’язково. Під кінець нашого Євротуру ми взагалі шукали хостів в той самий день та навіть вечір, коли нам потрібно було десь переночувати. Якщо приїжджаєте в місто приблизно о шостій вечора, то на пошуки у вас ще є купа часу. Щоб знайти місце перепочинку вночі, треба бути великим щасливчиком.

Звичайно, я раджу ретельно перечитувати анкети хостів, дивитися відгуки. Оскільки можна натрапити на нудистів, геїв, або, приміром, вегетаріанців, які принципово заборонятимуть вам їсти у них вдома м'ясо. Краще про такі деталі дізнатися завчасно.

Ми розділили обов’язки. Влад відповідав за маршрути, а я за пошук житла, оскільки у мене вже досить гарний профайл на сервісі CouchSurfing.com. Взагалі необхідно подавати в середньому 20 заявок. З такої кількості хоча б одна людина вам завжди відповість. Однак в Генуї, приміром, ми відправляли 40 заявок. Але це максимум, після якого вас можуть заблокувати. А от у маленьких містечках можна взагалі надіслати 10 заявок. Справа в тому, що у віддалених містах Європи дуже мало туристів, тому там вам будуть дуже раді допомогти.

Ира и Влад объясняют, что на юге Европы, особенно в Италии, Франции, Испании, бывало довольно сложно отыскать хостов. К примеру, в Монако ребята даже не пытались подавать заявки. Местных жителей подобное «развлечение» мало интересует.

Влад: В Монако ми дісталися дуже пізно. Хостів не шукали: в цьому немає сенсу. Тому довелося ночувати на вулиці (ред. – помним, что у ребят были с собой спальники и карематы).

Було тепло. В якомусь парку знайшли пречудову зелену галявинку з рівно вистриженою травою та видом на море. Простіше кажучи, все було ідеально. Так як ми були дуже втомлені, довго думати не довелося. Розклали каремати, вкрилися спальниками і заснули. Прокинулися о третій ночі, коли на обличчя нам почало щось капати. Спочатку подумав, що це морський бриз. Але потім зрозуміли, що біля нас працює автоматичний полив газонів.

Якщо чесно, то з нормальним відпочинком у Монако не склалося. Третя година ночі, у нас мокрі спальники, вокзали і «Макдональдси» закриті. На щастя, таких ночей було дуже мало.

Ира: Ми рідко залишалися на одному місці більше двох ночей. Але якби їхали іншим разом, то обов’язково планували би більше часу. Справді, коли ти з людиною подружився, то можна й неділю в неї пробути. Але якщо контакту не сталося, то краще змінити хоста. У Австрії ми поселилися у вегана айтішніка. Дивний був хлопець. Він нам не забороняв їсти м'ясо, але навіть коли смажили яйця, він якось косо на нас дивився.

Безусловно, в путешествии были и сложные моменты. В автостопе всего не предугадаешь и нужно быть готовым к настоящим испытаниям.

Влад: Перша ніч в Іспанії була дуже складною. Зараз згадуємо – сміємося. А тоді було не смішно. Так склалася, що нас висадили на якісь заправці біля дороги посеред ночі. Заправка виявилася закритою – це взагалі якийсь нонсенс для Європи. На щастя, якимось дивом працював Wi-Fi.

Іра: Ми подивилися, що у Києві +7, навіть на Алясці було +4. А у нас, на заправці в Іспанії, 2 градуси тепла. Це була якась гірська місцевість.

Во время поисков ночлега Ира и Влад первым делом просматривали, есть ли среди хостов украинцы. Пару раз удалось напроситься в гости к соотечественникам.

Ира: Якось у Швеції в місті Мальме ми дуже довго не могли знайти місце відпочинку, на заявки ніхто не відповідав. Випадково натрапили на профайл одного українця, якого вже місяць не було онлайн і він нікому не відповідав. Словом, шансів було мало. Однак на нашу заявку він відповів буквально за секунду.

Влад: Це був український програміст, який вже 5 років працює в Швеції. Нам з ним було дуже цікаво. Розмовляли майже всю ніч. Він пояснював нам деталі дорожніх маршрутів.

По словам Иры и Влада, самое лучшее, что может случиться с вами во время автостопного тура, так это встреча с отзывчивым и добрым водителем. Такой не только к нужному городу подвезет, так еще и заночевать у себя дома предложит.

Влад: Це ідеальний автостоп. У нас так було тричі, коли водій запропонував залишитися у себе. Відразу розумієш, наскільки великий рівень довіри у людей.

Ира: Ми завжди згадуємо одну добру історію з Франції. Нам треба було дістатися міста Бордо. Знайшли водія, який зовсім не знав англійську, але швидко погодився нам допомогти. По дорозі щось трапилося з авто. Водій довго його чинив, тому не помітили, як зовсім стемніло. Цей чоловік жив у селі біля Бордо. За допомогою Google-перекладача він нам пояснив, що вже дуже пізно, тому краще нам заночувати у нього.

Виявилося, що живе цей чоловік разом зі своєю родиною у затишному будиночку з басейном та купою гостьових кімнат. Вранці вони, як гарні господарі, дочекалися, поки ми прокинемося та запропонували поснідати разом з ними.

Влад: Щоб ви розуміли, прокинулися ми десь опівдні. Вже думали зварити рис, банку консервів відкрити :) Але господарі нас дуже смачно нагодували. Та навіть сміялися, коли ми не зрозуміли смаку одного з видів французького сиру. Але найприємніше було ще попереду.

Цей чоловік завіз нас у Бордо. Екскурсію провів, хоча ми й слова не розуміли. Багато всього нам розказував, навіть жарти через Google перекладав. А потім сам запропонував відвезти за 20 км від Бордо. І все це просто так. В такі моменти особливо розумієш, що є добро на світі, і зі свого боку його теж треба дарувати іншим людям.

Слушая историю ребят, понимаешь, почему каучсерфинг так популярен. Все же это не просто «халявная ночлежка». Это возможность расширить свои границы общения с людьми, завести новые знакомства и узнать, что такое настоящая доброта… И да, это еще куча бесплатных ништяков для бюджетного туриста.

У хоста можно отдохнуть, принять душ, поесть, воспользоваться интернетом. Особо отзывчивые и не зацикленные на экономии воды хозяева предложат постирать у них вещи.

Влад: З собою ми брали мінімальну кількість одягу, який, до речі, ми два рази повністю прали. Один хлопець в Голландії нам сам запропонував випрати та посушити у нього речі.

Ира: Привітна жіночка в Німеччині подарувала мені теплий светр в дорогу, а Владу гольф. Дуже ми їй були вдячні за це, коли поверталися додому і нас зустріли холоди.

Влад: Один завзятий автостопщик Роман з Білорусії якось нам казав, щоб ми не набирали з собою в дорогу багато речей. Він запевняв, що нам доля сама все дасть. Було два випадки в Іспанії, коли абсолютно незнайомі люди просто так давали нам гроші. Стопили авто від Севільї і години три ніхто не під’їжджав. Аж раптом до нас підійшли якісь молоді хлопці і дали 20 евро на автобус. А у Польщі один добрий чолов’яга подарував 50 злотих. Сказав, щоб сходили за них у ресторан.

Итак, мы уже знаем, что после летнего путешествия по Италии ребята осознали всю важность нормального питания. В Евротур Ира и Влад прихватили с собой туристическую горелку и небольшой газовый баллон, кипятильник и различные каши. Однако, как оказалось, не одной только гречкой и овсянкой сыты. Практически все потраченные на человека 200 евро «съела» еда. Вот такой вот каламбур. Конечно, в сумму вошли транспортные расходы, сувениры, но это так – по мелочи.

Ира: Ми не голодували. Навіть дозволяли собі м'ясо. Об’їдалися тим, що у нас дороге: Кіндер-сюрприз, Нутелла, різноманітний шоколад, сири. Особливо в плані їжі можна відірватися в Португалії, яка по дешевизні продуктів займає, напевно, друге місце після Польщі (тут їли хамон). Наприклад, вино там можна купити за 70 центів. Більш якісне та відоме – за 2 євро. У Португалії ми провели трохи менше тижня, і це був один з найкращих періодів нашої подорожі.

Ира: Можна знайти чимало лайфхаків, як прохарчуватися в Європі. Деякі автостопери навіть радять ходити до супермаркетів і шукати в них прострочену їжу, яку можна отримати безкоштовно. Мовляв, для деяких продуктів кілька днів вище строку великої ролі не відіграє. Але ми не хотіли опускатися до такого. Тому ні в чому собі особливо не відмовляли.

Ира: У Європі дійсно дуже хороші та чемні водії. Кожного разу казали нам, що ми молоці, розпитували про подорож, розказували якісь цікаві історії. Єдине «негативне», про що могли запитати, так це чи не страшно нам.

А от українські хлопці, яких зустріли в Польщі і які підвозили нас до кордону, трішки зіпсували сонячну автостопну картину. Їхали з нашим водієм годину, і весь цей час він розказував моторошні історії про те, як викрадають дівчат і роблять з ними усіляке погане.

Інший контраст це рівень довіри. Приміром, жодного разу європейські водії не просили нас вийти з машини під час заправки. А от наші хлопці залишили нас біля закритої машини на холоді, поки самі їли у придорожньому ресторані.

В планах Иры и Влада тур по Скандинавии и Балканам. Однако здесь уже нужно все более, чем хорошо, спланировать, запастись ресурсами и деньгами. Все же в Скандинавии ох как дорого. Да и добраться к этому суровому региону автостопом будет практически невозможно.

А вот путешественникам, которые хотели бы повторить Евротур студентов, ребята советуют не бояться. Несмотря на некоторые непредвиденные сложности, опасных для жизни ситуаций у них никогда не возникало.