Gloss.ua продолжает рубрику «Ожидание – реальность» в которой украинцы развенчивают мифы о жизни в других странах. Мы уже публиковали рассказы о Чикаго, Лондоне, Барселоне, Мармарисе, а на этот раз речь пойдет о Париже.
Мы пообщались с Олей Федоришин, которая рассказала нам, действительно ли парижане много курят, любят есть багет и устраивать пикники. Оля родом из Тернопольской области. Через год после окончания факультета иностранных языков в университете Ивано-Франковска она уехала по рабочей визе в Париж, чтобы увидеть Европу и пожить за границей. Сейчас Оля преподает английский для детей, параллельно учится и осваивает французский язык. Публикуем ее рассказ от первого лица.
Я Оля, мені 24 роки і з 2016 року я живу в Парижі. Перш ніж приїхати в іншу країну, наша думка про неї базується виключно на стереотипах, міфах або упередженнях. І тільки поживши певний відрізок часу за кордоном, пропустивши крізь себе всі реалії та побут, можна зробити свій власний висновок. Навчаючись на факультеті іноземних мов, я мала змогу вивчати французьку культуру на основі літератури та офіційних підручників. І завдяки цьому образ Парижу та парижан базувався на університетських міфах, більшість з яких відрізняється від реальності. Ось деякі факти, одні з яких виявилися правдою, а інші – вигадкою.
Факт №1: Світ крутиться навколо Парижу
Правда
Париж є центром моди, культури, кіно та мистецтва. Тижні моди, фотосесії, кінофестивалі, заходи, організовані провідними компаніями світу, концерти знаменитостей – це місто веде безперестанний світський спосіб життя. Що ж до рутинного Парижу, стосунки з містом – це як відносини з чоловіком: рано чи пізно квітково-цукерковий період проходить і ти перестаєш бачити все у рожевих тонах та сприймаєш все як належне. Бутіки високої моди, Єлисейські поля, Ейфелева вежа – все це зливається в одну рутинну складову буденного життя і вже не викликає бурхливих емоцій.
Факт №2: Звичайний образ француза: берет, шарф, багет
Частково
Образ класичного у розумінні багатьох людей француза далекий від реальності, але не повністю. Якщо берети – це міф, то культ багета ані трохи не перебільшений. Французи не тільки люблять свою випічку, але і пишаються нею. Ходять навіть чутки, що багет збираються зробити офіційним символом Франції і світовою спадщиною загалом.
Факт №3: Французи не говорять англійською
Правда
Точніше вони не стараються її вчити. В магазинах, на пошті, у відділенні банку та інших установах може знайтись всього одна людина, яка на базовому рівні буде розуміти та говорити англійською. Французи – патріоти своєї мови і часто можуть не погоджуватись з першістю англійської. Якщо француз і вчить англійську, то акцент буде його видавати. Франція займає 22 місце з 27 у рейтингу європейських країн, які володіють англійською.
Факт №4: Французи багато курять
Правда
Приблизно третина населення Франції курить і це помітно неозброєним оком на вулицях Парижу. Куріння заборонено в громадських та на робочих місцях, а також в ресторанах, барах, кафе, дискотеках. Куріння в недозволених місцях тягне за собою штраф у розмірі 68 євро. Не рідкісне явище – електронні сигарети, які у 2016-му році набули великої популярності.
Факт №5: Парижани – сноби
Правда
Парижани вважають своє місто центром всесвіту, в той час як світ вважає їх снобами. Французи ж, що живуть не в Парижі, стверджують, що парижани – не французи. Корінні жителі міста особливо ретельно дотримуються правил «вищого світу» і нехтують усім, що виходить за їх межі. Справжній парижанин-аристократ ніколи не нехтує етикетом і дозволяє собі робити зауваження або просто пронизувати тебе поглядом критика, як тільки ти виходиш за межі дозволеного.
Щодо ввічливості: українському менталітету може дуже різати слух щоденний обов'язковий ритуал вітання/прощання/вдячності. Француз не тільки бажатиме вам гарного дня, але і гарного ранку, обіду, після обіду, вечора, канікул, вихідних, свят, відпустки, закінчення робочого дня і т.д. Як пояснюють самі французи, ввічливість – це не лицемірство, це просто складова менталітету, яка передається з молоком матері і дуже часто – це заучені фрази, які вимовляються на автоматі. Це можна зустріти у метро, коли в тебе можуть просити пробачення за те, що ти стала комусь на ногу.
Факт №6: у Парижі брудно
Частково
Моє перше знайомство з Парижем відбулось у 2011 році, коли я відвідала його як турист. Це було здійснення мрії, а саме місто було зразково чистим та спокійним. На жаль, за 7 років ситуація змінилась, а подекуди значно погіршала. Не можу назвати Париж надзвичайно брудним містом, але наплив туристів і парадоксальна відсутність смітників у туристичних місцях, таки робить своє. З іншого боку, все залежить від округу. У французьких аристократичних округах міста побачити сміття на дорозі практично нереально. Вулиці чистять щоранку, а самі жителі району охайно сортують сміття для переробки.
Факт №7: в Парижі багато арабів та темношкірих
Правда
Особисто я не вважаю це проблемою чи недоліком Парижу, але є люди, які зауважують велику кількість людей не європейської зовнішності. Париж притягує до себе людей різних національностей з різних верств населення. Для багатьох Париж – це джерело доходів, мрія про краще життя, соціальна допомога, перспективна освіта чи кар'єра. Як і у всіх великих містах, у Парижі є свої, так звані, гетто – «чорні квартали», де ти забуваєш, що ти у Європі і де діють свої закони. Також є арабські, єврейські та китайські квартали, в яких навіть реклама може бути відповідною мовою. В цьому плані Париж – це місто контрастів. З одного боку – це ілюстрація європейської класичної культури, з іншого – суміш різних людей, історій, традицій та світоглядів.
Щодо мене, то я завжди стараюсь фокусуватись на позитивних сторонах. Париж – місто зовсім не просте. Франція – бюрократична країна, зі своїми важкими для розуміння законами, зі своїми безкінечними паперами, підписами, документами, чергами.
Жити в Парижі – це:
- проводити багато часу у громадському транспорті;
- безкінечно довго шукати житло, вибираючи варіанти між «дорого, але в спокійному районі», або «дешево, але на окраїні»;
- навчитись жити як мінімаліст: маленьке житло вимагає малої кількості речей. У Парижі поширені студії – маленькі квартирки, з невеликою кількістю квадратних метрів, які деколи до абсурду смішні;
- роками вчити французьку, так і не наблизившись до бажаного результату, тому що французька – не англійська. Це абсолютно інший, незвіданий, заплутаний світ часів, вимови, дивних звуків і слів з восьми букв, з яких читається чотири.
А якщо говорити про позитивні сторони міста, то це:
- їсти найсмачнішу у світі випічку;
- надихатись неймовірною архітектурою, мистецтвом, природою;
- мати можливість подорожувати країною, тому що ціни доступні, Франція багата на красиві місця, а туризм добре розвинений;
- мати змогу займатись всім, чим хочеш: курсів, гуртків, тематичних клубів, вечорів чи заходів тут безліч на будь-який смак;
- вчитись французькому мистецтву жити: гуляти у спокійному темпі берегами Сени, робити пікніки у парках, кататись на велосипедах, насолоджуватись кавою у кафе з видом на Собор Паризької Богоматері, практикувати ліниві неділі, коли все місто поставлене на паузу, магазини зачинені, а в повітрі витає атмосфера розслабленості та це гарно проводити час, нічим по суті не займаючись.
- бути собою, тому що ніхто не засуджує те, як ти виглядаєш, чим займаєшся чи куди йдеш. Це шукати себе, знайомитись з різними людьми, відкриваючи для себе незвідані раніше сторони світу, це ставати терплячішою та розуміючою до людей, це розвиватись;
Це просто жити, надихатись, вбирати у себе неповторний досвід та збагачувати свою колекцію вражень. Можливо для когось Париж буде зовсім іншим, а для мене він саме такий.
