Мандрівка по сонячному променю з Оленою Каменецькою-Остапчук

19 ноября 2008, 12:17  0
Gloss

У своїй творчості Олена Каменецька-Остапчук переконливо послідовна. Тому в її доробку переважають тематичні цикли, у який та, чи інша тема досліджується та розпрацьовується з різних сторін, трактується під різними кутами сприйняття аж до того вимріяного моменту, коли автору (і глядачу, зрозуміло) все не постає в ясній прозорості, як погожий травневий ранок.

Художниця належить до рідкісного в Україні типу живописців-урбаністів, для який місто служить не лише об’єктом зображення, я є чимось незмірно важливішим – середовищем, з якого автор виростає, в якому відчуває себе комфортно, та, без якого не мислить свого буття. Натура романтична, Каменецька-Остапчук органічно вплітає свій романтизм у творенні полотна. Вона уміє відчути і зафіксувати глибоку емоцію і у безлюдному вокзальному пероні і у тривожному сплеті хмар передвечірнього неба й у вогниках на крилах літака в нічному просторі над містом. І все це вирішується елегантно, з фантазією, з ефектними композиційними знахідками, в співставленні кольорів насичених, але аж ніяк не строкатих. І при всьому тому ніде заради чисто формальних прийомів не пожертвувано ані крихтою гуманістичного світогляду автора. Можливо, що декому така позиція здасться архаїчною, але це, звичайно, омана. Позитивні стосунки з довколишністю для Олени Каменецької-Остапчук є дуже суттєвою, якщо не домінуючою, складовою частиною творчості. Покликання справжнього мистецтва якраз й полягає у тому, аби наближувати нас до зірок й віддалювати від гнойовика.

Комментарии