Питання етики: хто має право повідомляти людині про те, що вона втратила близького

Олександр Шатов

З початком повномасштабного вторгнення військ РФ на територію нашої країни життя українців розділилося на "до" та "після".

Наразі окупанти не залишають спроб захопити українські населені пункти – вони завдають нищівних ударів по цивільним об'єктам, вбивають мирне населення, викрадають і катують людей, займаються мародерством.

Не забудьте підписатися на канал Gloss.ua в Telegram.

За офіційними даними, у період з 24 лютого по 25 липня поточного року в Україні через військові дії загинуло 5237 мирних жителів, з яких понад 300 — діти.

• Що таке "синдром того, хто вижив" і як його подолати: поради психологів 

Зокрема, громадськість сколихнула ситуація з Іриною Дмитрієвою, яка з 4-річною дочкою Лізою потрапила під ракетний обстріл у Вінниці 14 липня. Дитина від отриманих травм померла на місці, а жінка потрапила в реанімацію. Ірина перенесла кілька операцій та перебувала у критичному стані. Журналіст Антон Кудінов разом із знімальною групою італійського телеканалу RAI News 24 проник у палату інтенсивної терапії, де лежала Ірина та показав їй кадри з ще живою дівчинкою, а також записав реакцію та коротке інтерв'ю з жінкою. Усі матеріали він опублікував на своїй сторінці в Facebook.

• Як переконати родичів бути обережними та залишити небезпечні території

Після цього на Кудінова обрушився шквал критики та хейту, а комісія з журналістської етики засудила його дії. Під тиском громадськості він видалив усі матеріали із соцмережі, проте ця історія не на жарт обурила українців.

Подібні ситуації, на жаль, трапляються дуже часто і тому Gloss.ua вирішив поспілкуватися зі спеціалістами та дізнатися, хто має моральне право повідомляти людину про смерть її близького та як це правильно зробити.

"Повідомлення про смерть близького має відбуватися максимально дбайливим способом"

Коментує практикуючий психолог, гештальт-терапевт Анна Анікєєва 

"Зараз, під час війни, на жаль, ми щодня стикаємося з втратами. Щодня читаємо гіркі, страшні та шокуючі новини, відчуваючи прі чьому біль.

Стабільне та звичне середовище стало непередбачуваним і для людської психіки це серйозне випробування. Люди, які крім усіх цих жахливих факторів втрачають своїх близьких, ще більш вразливі і ще більш схильні до психологічної травми.

Враховуючи це, повідомлення про смерть близького має відбуватися максимально дбайливим способом.

Якщо ви вступаєте в контакт з не близькою вам людиною, чий родич загинув, ніколи не беріть на себе відповідальність повідомляти йому цю новину. У шоковому стані реакція може бути непередбачуваною, не варто брати на себе таку відповідальність.

Повідомити про загибель - повноваження та обов'язок медичних працівників або представників військової чи цивільної влади. Вони знають, як подбати про людину та максимально дбайливо повідомити трагічну новину.

Це відбувається особисто, не телефоном, готують спеціальними фразами психіку людини для сприйняття важкої новини. Той, хто повідомляє, повинен бути готовий залишатися поряд і дати моральну підтримку, а за необхідності й надати медичну допомогу людині, яка зазнає шоку від втрати близького".

"Все залежить від ситуації та стану людини, у якої загинув хтось із близьких"

Коментує психолог Катерина Шевцова 

"Про смерть близької людини можуть сповіщати родичі, лікарі або соціальні працівники. Тут все залежить від ситуації та стану людини, у якої загинув хтось із близьких.

У випадку із постраждалою з Вінниці лікарі вважали, що у її стані новина про смерть доньки може лише погіршити її самопочуття. Отже, журналістам не треба було втручатися.

Якогось регламентованого алгоритму, як сказати людині про загибель близьких, немає.

Проте можна виділити фрази, які точно не варто вживати:

• "Уяви, як мені важко тобі про це говорити" (не вимагайте співчуття до себе, не знецінюйте страждань іншої людини)
• "Розумію, як тобі зараз важко" (у такий момент ви цією фразою також знецінуєте почуття людини)
• "Ти переживеш цей біль, все буде добре" (це також обезцінювання переживань)
• "Тримайся, будь сильним, ти впораєшся, живи далі" (це також знецінення переживань іншої людини, такі фрази тільки дратують)
• "Не плач, не галасуй, заспокойся, тримай себе в руках" (плакати нормально, особливо в такі моменти, а заклики тримати себе під контролем звучать просто дико в такій ситуації).

Натомість можна спитати:

• "Як ти?"
• "Чим я можу тобі допомогти зараз?"
• "Скажи, якщо щось потрібно"
• "Я буду поряд стільки, скільки потрібно"
• "Ти можеш розраховувати на мене".

Якщо це ваша близька людина, можна запропонувати допомогу в організації похорон. Бо це дуже емоційно складний процес.

Пам'ятайте, що прийняття смерті близької людини має багато етапів, на кожному з яких той, хто втратив друга або родича, потребує досить бережного ставлення".

Читай також