"Анекдоти про Муллу Насреддіна".
Дане видання подає на розсуд українського читача низку анекдотів і веселих оповідок про міфічного Муллу Насреддіна, котрий, за переказами, звеселяв душі своїх одноплеменців, починаючи з 13 сторіччя. Хоча в літературно-критичних джерелах дані про появу цього фольклорного персонажу мають цілком суперечний характер і сягають меж 13 – 16 сторіч, коли власне й були записані вказані анекдоти. Та така от історична невизначеність у даті появи Насреддіна в літературі Сходу вказує, що постать самого Насреддіна є уособленням збірного образу народного героя. Адже Насреддін – особа легендарна і наскрізь овіяна таємницею. Риси, притаманні багатьом історичним особам і просто народним улюбленцям, приписують саме Насреддінові. Тому його образ можна сміливо зарахувати до образів національних характерів, як то, Тіля Уленшпіґеля, Петрушки, Перро, Іана-дурника, барона Мюнґаузена… На це зрештою вказує й той факт, що сам Насреддін на Сході виступає під різними іменами, його називають то Наср аль-Дін Ходжа, Насреддін Хока у турків, то Коджа Насреддін у казахів, то Мола чи Мулла Насрудін у іранців, афганців, азербайджанців, то Джуха в арабському фольклорі народів Ближнього Сходу та Північної Африки… Відгуки про історії з Насреддіном можна знайти у багатьох східних, африканських та європейських епосах і навіть в літературних творах багатьох сучасних народів.
У всіх цих оповідках читачі з цікавістю спостерігають, як Насреддін весело подорожує
Мандруючи світом та потрапляючи щораз у найкумедніші ситуації, Насреддін висміював непривабливі людські риси та здіймав на глум кожного, хто потрапляв йому на гострий язик. У текстах Насреддін щораз постає то доморощеним філософом, то недотепним простачком, який потрапляє у неоднозначні ситуації, виставляючи на сміх жадібність, недоумкуватість, ненаситенність, з гумором коментує ці ситуації, що підносить оповідки про Насреддіна до рівня філософських узагальнень. Можливо, саме це приваблює сучасників до давніх переказів про Муллу Насреддіна.
До слова, 1996 рік був оголошений ЮНЕСКО роком «Насреддіна Хока», що ще раз підтверджує незгасний інтерес до цієї майже апокрифічної постаті у сучасному світі.
Переклав, упорядкував та написав переднє слово до книги "Анекдоти про Муллу Насреддіна" український сходознавець Роман Гамада, наситивши свій переклад вишуканими мовними зворотами та добірними словами. Що надає витонченої огранки текстам анекдотів і наближає образ Мулли Насреддіна до трактування його як легендарної постаті.
Крім зазначеного вище, слід наголосити, що книга "Анекдоти про Муллу Насреддіна" започаткувала серію "Скарби Сходу", яка вийде друком у видавництві “Навчальна книга – Богдан”.
© Риженко Тетяна,2009
Коротко про перекладача:
Сходознавець, перекладач, літературознавець. Літературна премія ім. Миколи Лукаша (1999). Член Національної спілки письменників України. Старший викладач кафедри сходознавства Львівського Національного університету ім. Ів. Франка.
Закінчив філологічний факультет та курси перської мови у Львівському університеті ім. І. Франка. Вивчав чеську мову та мистецтво на дворічних курсах гідів-перекладачів при Бюро міжнародного молодіжного туризму (БММТ) «Супутник».
Постійний автор журналу іноземної літератури «Всесвіт». Творчі й наукові зацікавлення: перська класична й народна література, персомовна література Індії.
Окремими книгами вийшли «Перські оповідки» у 2-х томах (Львів: ЛА «Піраміда», 2007, загальний обсяг 75 друк арк.), «Анекдоти про Муллу Насреддіна» (Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2008).
2008 року спільно з видавництвом «Навчальна книга Богдан» засновано дві нові серії - «Скарби Сходу» та «Пам’ятки світової літератури» - видання, які ще не мали аналогів в Україні.