З ким залишаться домашні тварини під час розлучення в Україні: пояснили у Міністерстві юстиції

Згідно із законодавством, домашні тварини належать до речей та майна, проте зараховані до категорії неподільних речей, що потребує гнучкого підходу при врегулюванні подібних суперечок.

Підпишіться на канал Gloss.ua у Telegram.

У Міністерстві юстиції України розповіли про порядок поділу тварин та особливості цього процесу з урахуванням судової практики.

Відповідно до статті 180 Цивільного кодексу України тварини є особливим видом майна. У разі розірвання шлюбу тварини, набуті під час спільного проживання, можуть визнаватись об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до статті 71 Сімейного кодексу України, таке майно підлягає розподілу в натурі. Якщо поділ у натурі неможливий — така «річ» присуджується одному з подружжя з відповідною грошовою компенсацією іншому. Цей підхід застосовується і до розділу свійських тварин, враховуючи їх неподільність.

Варіанти поділу вихованців:

1. За домовленістю 

Подружжя має право самостійно визначити порядок володіння, користування та розпорядження спільним майном, у тому числі вирішити, з ким залишиться домашня тварина після розлучення. Згідно зі статтями 69 та 70 Сімейного кодексу України, подружжя може укласти угоду про поділ майна без звернення до суду.

Така угода може бути усною чи письмовою, проте письмова форма рекомендується за наявності цінного майна або потенційного спору. І тут порядок передачі тварини визначається самими сторонами без застосування спеціальних критеріїв чи обмежень.

2. Через суд

У разі відсутності згоди між подружжям питання поділу тварини розглядається судом у порядку поділу спільної сумісної власності. Судова практика в Україні щодо цього питання не є однозначною. У більшості випадків суд визнає тварину неподільною річчю, передає її у власність одному з подружжя та зобов'язує іншу сторону виплатити компенсацію — як правило, 1/2 ринкової вартості тварини.

Також у деяких випадках суди визнають за кожною стороною право власності на 1/2 ідеальної частки тварини, що формально означає спільне користування (наприклад, по черзі). Такий підхід застосовується рідко, оскільки фактично складний у реалізації.

Які обставини та документи враховує суд

У судовій практиці при розгляді справ про розподіл тварин враховуються такі обставини:

• хто із подружжя зазначений власником у документах (ветеринарний паспорт, реєстраційні бази);
• хто фактично доглядав тварину;
• на кого було оформлено витрати на харчування, лікування, утримання;
• з ким тварина проживала останнім часом;
• наявність у сторін належних умов подальшого утримання;
• інші обставини, які мають важливе значення, зокрема інтереси дітей або особливі потреби (наприклад, якщо тварина — собака-поводир для особи з інвалідністю).

Для підтвердження права на тварину або обґрунтування своєї позиції в суді можуть бути використані такі документи:

• ветеринарний паспорт тварини;
• реєстраційне свідоцтво чи сертифікат походження;
• договір купівлі-продажу (якщо є);
• чеки для придбання корму, медикаментів, аксесуарів;
• свідчення осіб, які можуть підтвердити, з ким проживала і хто доглядав тварину;
• висновок експерта щодо вартості тварини.

Компенсація вартості тварини визначається на основі її ринкової вартості. Для цього залучається атестований експерт, який враховує породу, вік, родовід, стан здоров'я та інші фактори.

У Мін'юсті зазначають, що з урахуванням особливостей вирішення спорів щодо поділу тварин доцільно заздалегідь фіксувати всю відповідну документацію, пов'язану з улюбленцем. У разі виникнення спору такі документи можуть підтвердити факт спільного придбання тварини, фактичне її утримання та послужать важливими доказами у суді.