У грудні минулого року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне опитування громадської думки щодо динаміки довіри до соціальних інституцій. В опитуванні взяли участь 995 повнолітніх респондентів з усіх регіонів України (окрім тимчасово окупованих територій).
Підпишіться на канал Gloss.ua у Telegram.
Найбільшою довірою в Україні продовжують користуватися Збройні сили, і за останній рік (між груднем 2021 та груднем 2022 року) рівень довіри зріс із 72% до 96%. Баланс довіри-недовіри ЗСУ (тобто різниця між часткою довіряючих та часткою тих, хто не довіряє) становить +96% (у грудні 2021 року було +60%).
Далі йде довіра до Президента України та довіра волонтерам. У грудні 2021 року 27% довіряли Президенту, проте за рік показник зріс до 84%, а баланс становить 80%. У випадку волонтерів довіра зросла з 68% до 84%, а баланс покращився з +57% до +81%.
Простежується значне покращення довіри й двом іншим силовим структурам у списку: довіра до СБУ зросла з 29% до 63% (баланс зріс з -7% до +54%), а до Національної поліції – з 30% до 58% (баланс зріс з -14% До +45%).
Також значно покращилося сприйняття уряду та Верховної Ради. Довіра до уряду зросла з 14% до 52% (баланс зріс із -46% до +33%).
Варто зазначити, що українці стали більше довіряти звичайним людям у своєму населеному пункті – з 63% до 71% зріс показник довіри та українським ЗМІ – за останній рік довіра зросла з 32% до 57%.
Простежується, що в українців погіршилось ставлення до Церкви: частка тих, хто довіряє їй, знизилася з 51% до 44%, а баланс знизився з +27% до +22%. Довіра до російських ЗМІ і раніше була відсутня, а зараз цей показник став ще виразнішим: з 3% до 1% стало ще менше довіряючих, а баланс знизився з -76% до -92%.
«Ріст довіри до політичного керівництва та до силових структур в умовах війни є ще одним свідченням згуртування громадян у критичних обставинах. Суспільна згуртованість є одним з ключових факторів успішного опору ворогові.
Важливо, що українці більше довіряють не лише ЗСУ, але і СБУ та Національній поліції, які виконують також дуже важливі функції. Важливим є не тільки покращення ставлення до Президента, але й покращення сприйняття Уряду та парламенту, оскільки ці інституції відіграють важливу роль у процесах організації життя країни в умовах війни, а також несуть відповідальність за реформування країни за європейськими зразками.
Разом з цим, дуже важливо звернути уваги на значне «відставання» прокурорів та судів, які є критичними елементами забезпечення верховенства права. Якщо політичне керівництво та силові структури відповідають на запит безпеки громадян (у свідомості самих громадян), то прокурори і суди мають відповідати на запит забезпечення верховенства права та справедливості. Багато українців зберігаються виразно скептичне ставлення до них (і, відповідно, до справедливості в країні) і зараз істотне питання до самих прокурорів і судів бути локомотивом позитивних змін (а не стверджувати, що негативне ставлення до них – це результати безпідставного «чорного» PR).
Також це питання і до українських законодавців та урядовців розуміти, що після Перемоги запит на верховенство права і справедливість лише актуалізується, тому треба діяти «на випередження» і зараз вирішувати проблеми. Тим більше, все одно ставлення до прокурорів і судів значно пом’якшилося (що помітно за збільшенням числа тих, хто має «невизначене» ставлення, і зменшення – тих, хто має виразно негативне ставлення), що створює вікно можливостей впровадження необхідних змін» - коментує результати дослідження заступник директора КМІС Антон Грушецький.
Теги: українці , опитування , соціологія , довіра , новини України
