Чи стане мавпяча віспа новим «коронавірусом»

Не встигли ми оговтатися від обмежень, які приніс із собою вірус Covid-19, як ВООЗ вже оцінює ймовірність нової світової пандемії. 29 травня Всесвітня організація охорони здоров'я заявила, що мавпяча віспа на глобальному рівні є «помірним ризиком» для здоров'я населення. Однак ситуація може змінитися, якщо вірус утвердиться як патоген для людини і пошириться серед груп з підвищеним ризиком захворюваності.

Сьогодні, 30 травня, Нігерійський центр контролю за захворюваннями (NCDC) оголосив, що в країні померла одна людина від віспи мавп. На сьогоднішній день, це перший і єдиний офіційно зафіксований летальний випадок.

Gloss.ua розповість, що за вірус такий ця "мавпяча віспа", якими шляхами він передається, які симптоми викликає і що допоможе уникнути зараження.

Мавпяча віспа (Monkeypox) - рідкісне інфекційне захворювання тварин і людини, що характеризується лихоманкою, загальною інтоксикацією та появою висипу. Збудник, що викликає його, — вірус із сімейства поксвірусів — близький генетично до вірусу натуральної віспи (віспи людини).

Віспа мавп зазвичай є захворюванням, що самовиліковується, симптоми якого зберігаються від 14 до 21 дня. Тяжкі випадки захворювання найчастіше відбуваються серед дітей і пов'язані зі ступенем впливу вірусу, станом здоров'я пацієнта та тяжкістю ускладнень.

Шляхи передачі вірусу

• інфікування в індексних випадках відбувається в результаті прямого контакту з кров'ю, біологічними рідинами, а також ураженою шкірою або слизовою оболонкою інфікованих тварин (в Африці документально зареєстровані інфекції у людей в результаті поводження з інфікованими мавпами, гамбійськими щурами і білками, при цьому ймовірним резервом вірусу являються гризуни);
• одним з можливих факторів ризику є вживання м'яса інфікованих тварин без належної термічної обробки;
• вторинна передача (від людини людині) відбувається переважно повітряно-краплинним шляхом при тісному особистому контакті, пошкодження шкіри інфікованої людини або з предметами, контамінованими біологічними рідинами або матеріалами з осередків ураження хворої людини;
• передача інфекції може відбуватися при інокуляції або через плаценту (від матері до дитини).

Симптоми та діагностика зараження

Симптоми захворювання діляться на два періоди:

1. Період інвазії (0-5 днів), для якого характерні: гарячка, сильний головний біль, збільшення лімфатичних вузлів, біль у спині, м'язовий біль та сильна слабкість;
2. Період висипань на шкірі (через 1-3 дні після виникнення лихоманки), коли з'являються різні стадії висипань, які часто виникають спочатку на обличчі і потім поширюються на інші частини тіла. Найчастіше вони з'являються на обличчі (у 95% випадків), а також на долонях та ступнях (у 75% випадків). Висипання проходять кілька етапів розвитку – від макулопапул (уражень шкіри з плоскою основою) до везикул (невеликих наповнених рідиною бульбашок) та пустул, які приблизно через 10 днів покриваються скоринками. До повного зникнення скорин може пройти три тижні.

Число шкірних поразок варіюється від невеликої кількості до кількох тисяч. Вони з'являються на мембранах слизових оболонок порожнини рота (у 70% випадків), геніталіях (30%), а також на кон'юнктиві (повіки) (20%) та рогівці (очному яблуку). У деяких пацієнтів перед появою висипу розвивається важка лімфаденопатія (збільшення лімфатичних вузлів), яка є характерною ознакою віспи мавп у порівнянні з іншими схожими захворюваннями.

Остаточний діагноз можна поставити лише за підсумками лабораторної діагностики в спеціалізованих установах. При підозрі на віспу мавп працівники охорони здоров'я повинні належним чином взяти зразки з уражених ділянок тіла.
Для інтерпретації результату дуже важливо, щоб разом із зразком було надано інформацію про пацієнта, включаючи:

• приблизну дату, коли температура піднялася;
• дату появи висипки;
• дату взяття зразка;
• поточний етап хвороби (етап розвитку висипки);
• вік хворого.

Методи запобігання

Базові способи профілактики :

• поінформованість - запобігає поширенню інфекції завдяки знанням про фактори ризику та шляхи передачі;
• миття рук та особиста гігієна залишаються найдієвішим способом профілактики від більшості інфекційних захворювань;
• заходи епідемічного нагляду та оперативне виявлення нових випадків.

Зниження ризику передачі інфекції від тварини :

• виключення будь-якого контакту з гризунами та приматами;
• обмеження прямих контактів з кров'ю та м'ясом, включаючи необхідність ретельної термічної обробки продуктів тваринного походження перед вживанням;
• при поводженні з хворими тваринами або їх інфікованими тканинами, а також під час вибою тварин необхідно носити рукавички та інший відповідний захисний одяг.

Зниження ризику передачі інфекції від людини людині:

• необхідно уникати тісних фізичних контактів із людьми, інфікованими віспою мавп;
• при догляді за хворими людьми необхідно одягати рукавички та використовувати засоби захисту;
• після догляду за хворими людьми або після відвідування таких людей необхідно регулярно мити руки;
• хворих рекомендується ізолювати або вдома, або у лікувальному закладі.

Ситуація у світі

Станом на 26 травня було зареєстровано 257 підтверджених випадків зараження мавпою віспою та 120 підозрілих випадків у 23 державах, які не є ендемічними для цього вірусу.

Раптова поява віспи мавп відразу в кількох неендемічних країнах передбачає непомічену передачу вірусу останнім часом. У зв'язку з цим в ООН заявили, що розраховує виявити більше випадків віспи з розширенням епіднагляду в країнах, де захворювання зазвичай не виявляється, і незабаром надасть країнам додаткові рекомендації та рекомендації про те, як зменшити поширення вірусу.

На даний момент, в Україні не зафіксовано випадків захворювання на цей вид віспи, але паралельно проводиться оцінка рівня ризику та епідемічний нагляд.

«Дійсно, зараз в країнах ЄС зареєстровано вже понад 170 випадків. Але для того, щоб інфікуватися, недостатньо буде поспілкуватися з людиною, потиснути їй руку. Треба мати доволі тривалий близький контакт як з виділеннями цієї людини, або з, наприклад, кров‘ю, або з якимось біологічним матеріалом. Такий тип контакту буває переважно в побуті. Тому швидкість передачі цієї інфекції не є такою великою, як при ковіді» - заявив головний санітарний лікар країни Ігор Кузін в інтерв'ю Суспільному.